МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 2
Під обробкою: 14

Для запобігання техногенних, терористичних, інших загроз, а також за наявності фактів корупції в порту. Цілодобова Гаряча Лінія (048) 706-57-96 Адміністрації Одеського морського порту. З решти питань звертатися за телефонами у контактному довіднику

«Порт є саме існування Одеcи»

— Граф А.Ф.Ланжерон

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

ГАЗЕТА «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИК»


       2020.01.15


                        Архів за 2015 рік

                        Архів за 2016 рік

                        Архів за 2017 рік

                        Архів за 2018 рік

                        Архів за 2019 рік

archival-photos-ukr

АНАЛІТИКА

ОГОЛОШЕННЯ

Авторизація

Ексклюзивне інтерв'ю виконуючого обов'язки голови ДП "Адміністрація морських портів України" Райвіс Вецкаганса агентству "Інтерфакс-Україна"

Як ви оцінюєте підсумки 2019 роки для портової галузі і який прогноз на 2020 рік?

 

Для галузі це був рекордний рік. Діючі морські порти, за винятком тих, що залишилися на території Криму, встановили історичний рекорд з перевалки - 160 млн тонн. Більш ніж десятирічний максимум перевищила перевалка контейнерів - порти обробили 1 млн TEU. Серед значущих подій звичайно ж потрібно відзначити вихід на фінальну стадію пілотних концесійних конкурсів по держстивідорам в Ольвії і Херсоні.

Приємно, що наш системний підхід до розвитку портів дає свої результати. У 2019 року в Південному почав працювати один з найбільш потужних і сучасних зернових терміналів в Україні - «Нептун». В галузі створено понад 500 нових робочих місць. Для того, щоб цей проект відбувся, АМПУ ще в 2018 році завершило великий проект щодо днопоглиблення - створили глибини і акваторію там, де їх практично не було, вклавши понад 1 млрд грн. Крім цього, підхідний канал порту вже доведений до глибини 20 м, без цього говорити про подальший розвиток акваторії в глибині порту не мало б сенсу. Тепер ці проекти можуть бути реалізовані. Аналогічно ми рухаємося в Маріуполі. Після початку днопоглиблення прохідна осадка в порту була піднята вже тричі і досягла 8 м. Це робить логістику на українському Азові вигіднішою. А вже через кілька тижнів ми плануємо завершити роботи реконструкції причалу №4 в Маріуполі. Теж під новий зерновий термінал.

У 2020 році на державному рівні треба ухвалити низку важливих системних рішень, від яких буде залежати розвиток АМПУ і галузі. Це і питання про корпоратизацію АМПУ, створення нового регулятора на транспорті, підписання договорів з концесіонерами і підготовка нових проектів, визначення правил розвитку внутрішніх водних шляхів. Крім того, для подолання існуючих «вузьких місць» в логістиці потрібна реалізація масштабних проектів, як за окремими видами транспорту, так і на стику логістичних напрямків портів, річок, залізниці та автомобільних перевезень.

 

2019 року АМПУ фактично довелося працювати без затвердженого фінплану. Як це відобразилось на роботі підприємства?

 

Затвердження фінплану-2019 в грудні цього ж року - це, звичайно ж, ненормально. Чому так вийшло? Тут є цілий ряд факторів: зміна ставки дивідендів з 50% до 90%, втретє за останні три роки; перехід АМПУ на міжнародні стандарти фінансової звітності та, як наслідок, зміна підходів до фінобліку і планування. Перший проект фінплану був готовий вчасно - в кінці 2018 року, але потім нам довелося більше 10 разів вносити в нього корективи. Свою роль зіграли і спроби бізнесу проштовхнути цікаві для них проекти на шкоду тому, що АМПУ планувало спочатку зробити в 2019 році. І, звичайно ж, передвиборча гонка і зміна складу уряду зіграли свою роль. Фактично і без того складний шлях узгодження довелося проходити знову.

Процес затвердження фінплану держпідприємств в Україні неймовірно забюрократизований і тому неефективний. Міністерства переслідують часом протилежні цілі. Одне - збільшити фінансування інвестиційних проектів, інше - максимізувати надходження до бюджету. Я вважаю, що в майбутньому повноваження із затвердження фінплану підприємства повинні перейти до наглядової ради. Це зробить процес прийняття документа більш прогнозованим і спрямованим на завдання підприємства з розвитку галузі. Тільки тоді АМПУ зможе нормально планувати реалізацію проектів спільно з інвесторами, гарантувати своєчасні оплати підрядникам і не розтягувати проекти на роки.

Незважаючи на життя без фінплану, нам в 2019 році вдалося показати непоганий результат. Минулого року ми більш ніж в п'ять разів збільшили фінансування проектів з підтримки паспортних глибин. Фактично за три роки мого керівництва обсяг днопоглиблювальних робіт, проведених АМПУ, склав 70% від всього днопоглиблення зробленого з 2013 року, тобто з моменту створення підприємства. Двічі ми досягали рекордного рівня - понад 7 млн кубометрів: у 2017 році (в основному за рахунок капітального днопоглиблення в порту "Південний") і в 2019 році вже за рахунок експлуатаційного днопоглиблення в семи із тринадцяти портів і на всіх каналах, де АМПУ відповідає за безпеку судноплавства.

Крім того, ми вдвічі - до 218,5 млн грн. - збільшили фінансування ремонту власного флоту. Нам довелося ґрунтовно вкластися в ті судна, які ми прийняли від "Укрводшляха" в досить жалюгідному стані. Більше 10 суден в 2019 році проходили ремонт. В цьому році ми вперше за шість останніх років почали днопоглиблення на каскаді водосховищ Дніпра. Поки це роблять в основному підрядники, але вже цієї весни в міру виходу з ремонту техніки, потужності власного флоту спеціалізованого філії "Днопоглиблювальний флот" АМПУ збільшаться в чотири рази. В результаті буде вищі швидкість, економія і обсяг робіт.

 

Чому тоді бізнес критикує вашу ідею придбати новий землесос?

 

Я розцінюю подібні заяви бізнесу як маніпуляцію, з єдиною метою - "завалити" потрібну для держави закупівлю, щоб спробувати перерозподілити гроші на проекти, вигідні окремим компаніям. Очевидно, що для АМПУ збільшення потужності власного флоту - це нагальна потреба. Дивіться, щорічна заносимість українських каналів і акваторій - 6,8 млн кубометрів, а потужність флоту в 3,7 рази менше. При цьому послуги підрядників обходяться в 2-4 рази дорожче, ніж робота з експлуатаційного днопоглиблення своїм флотом. За попередніми розрахунками купівля нового землесоса дозволить АМПУ економити більше 400 млн грн на рік.

Ну і, нарешті, зі своїм флотом ми менше залежимо від геополітики і господарських спорів підрядників. Пам'ятаєте, ми більше року не могли знайти підрядника для робіт в Маріуполі та Бердянську - компанії не хотіли ризикувати і проводити свої судна під Керченською мостом? А в Миколаєві суди між учасниками тендеру взагалі заблокували початок днопоглиблювальних робіт майже на рік.

Тому одним з KPI для АМПУ на найближчі кілька років повинен бути вихід на обсяг днопоглиблення власним флотом на рівні 7 млн кубометрів. В результаті підприємство зможе своїми силами закривати питання експлуатаційного днопоглиблення з урахуванням щорічної заносимості каналів і акваторій, а підрядників залучати для реалізації капітального днопоглиблення.

 

Коли вже зайшла мова про днопоглиблення, чому з боку правоохоронних органів періодично лунають звинувачення в корумпованості цих тендерів?

 

Новини про корупцію при реалізації днопоглиблювальних проектів, які з подачі НАБУ час від часу з'являються в ЗМІ, стосуються попереднього керівництва. Це не складно перевірити, якщо вчитатися в зміст новин і офіційних повідомлень.

Мій підхід до тендерів простий і прозорий, і він теж привнесений з моєї європейської практики - максимум інформації про майбутні проекти на рік всім учасникам днопоглиблювального ринку як в Україні, так і за її межами. Після цього - відкритий конкурс, в Україні - на майданчику ProZorro. У тендерах АМПУ на капітальне днопоглиблення в портах "Південний" і "Чорноморськ" брало участь більшість провідних світових днопоглиблювальних компаній. В результаті переможцем стала китайська державна China Harbor Engineering Company Ltd (CHEC) - друга за величиною днопоглиблювальна компанія в світі. А економія на тендерах по проектах в двох портах склала понад 500 млн грн.

Якщо ви думаєте, що зарубіжні компанії тільки і мріють працювати в Україні, то ні. Для виконання контракту компанії-переможцю потрібно перегнати в Чорне море спеціальну техніку, а в цих широтах обсяг роботи дуже мізерний порівняно з іншими морями і якщо не планувати і далі тут працювати, то це просто невигідно. Крім того, умови укладення контрактів в Україні дуже далекі від світових практик - вони занадто забюрократизовані і викликають подив у підрядників, які звикли працювати в провідних портах Європи. Це вам підтвердить представник будь-якої з провідних днопоглиблювальних компаній світу. Ми з ними це не раз обговорювали.

 

Але в кінці 2019 року в офісах АМПУ сталася серія обшуків, пов'язаних з днопоглибленням в портах "Південний" і "Чорноморськ" ...

 

Так, тендери на проведення капітального днопоглиблення в портах "Південний" (тоді ще "Южний") і "Чорноморськ" проходили незабаром після того як я став керівником АМПУ. І за рівнем контролю з боку міністерства, експертного співтовариства, громадськості та ЗМІ в історії сучасної України їх можна порівняти хіба що з реприватизацією "Криворіжсталі".

Проведення відкритих міжнародних тендерів в системі ProZorro дозволило залучити до участі в цих тендерах провідні світові днопоглиблювальні компанії, такі як DEME Group (Бельгія), Boskalis International BV (Нідерланди), Jan De Nul NV (Бельгія) Van Oord Dredging and Marine Contractors BV (Нідерланди ) і СНЕС - найбільшу китайську державну компанію.

При цьому підрядник не тільки не отримав більше грошей, як про це заявляють, але і дав можливість нам заощадити за підсумком завершення робіт. Тільки в "Південному" по двом проектам після закінчення днопоглиблення держава отримала понад 100 млн грн економії. Для розуміння масштабу - портфель замовлень CHEC по всьому світу в минулому році перевищив 16 млрд дол. На відміну від деяких компаній, які подаються до нас на тендери зі статутним фондом в кілька тисяч гривень.

Найцікавіше, що законність і вигідність для держави і АМПУ договорів днопоглиблення в "Південному" підтверджують не тільки наведені мною цифри, але і рішення судів. Протягом двох років якась компанія "Бастін консалтинг ЛТД", яка не брала, до речі участі в тендері, намагалася опротестувати результати конкурсу в порту "Південний" в суді. У підсумку всі три інстанції - господарський, апеляційний і касаційний суди не знайшли порушень при проведенні тендеру і визнали договір з CHEC дійсним.

Китайська компанія недавно висловила своє здивування з приводу звинувачень у зловживаннях в рамках проектів в "Південному" та "Чорноморську". З огляду на, що Україна дуже зацікавлена в китайських інвестиціях і має, вибачте, ганебний досвід по проектам "Повітряний експрес" та ДПЗКУ, варто було б підходити більш виважено, висуваючи такі звинувачення Китаю.

 

Чому АМПУ ніяк не вдається припинити корупцію екологів в портах?

 

Корупцію екологів можуть припинити тільки правоохоронні органи. Причому найвищого рівня. Ми ж, зі свого боку, зробили все необхідне, щоб встановити на державному рівні чіткі рамки, які з одного боку захищають судновласників від необґрунтованих штрафів, з іншого - забезпечують покарання для тих, хто дійсно забруднює акваторії портів. АМПУ спільно з Державною регуляторною службою, бізнесом і профільними асоціаціями розробили відповідні порядки, які чітко регламентують: хто виявляє забруднення, які подальші дії кожної зі служб, як потрібно брати і аналізувати проби. Тепер важливо домогтися, щоб всі дотримувалися цих правил, яких раніше просто не існувало.

Не варто забувати, що не судна є головними забруднювачами в портах. Каналізаційні колектори і стічні води зливають свої відходи в акваторії - це величезна проблема, за яку відповідальна в першу чергу міська влада. За останній рік є прогрес в пошуку рішень з владою Миколаєва та Одеси. Однак, це тільки початок - Україні потрібно вирішити це питання на державному рівні, а можливо, і залучити міжнародну технічну допомогу.

 

А що щодо звинувачень у зловживанні при наданні лінійних знижок агентській компанії "Портінвест Лоджистік"?

 

Я скажу так: АМПУ не надає нікому і ніяких преференцій по портових зборах - у нас немає таких повноважень. Всі знижки затверджені і надаються відповідно до наказу Мінінфраструктури №316 від 2013 року, а порядок реєстрації лінії визначає інструкція, затверджена також наказом міністерства №790 від 2013 року. У ній чітко визначено, які критерії пред'являються до лінії, щоб мати право застосовувати знижки. Крім того, повноваженнями щодо реєстрації ліній закордонного плавання та контролю за їх роботою наділена Держслужба морського та річкового транспорту - так звана Морадміністрація.

АМПУ ж виступає виконавцем, який приймає від заявника необхідні документи, готує подання і передає їх на розгляд і затвердження в Морадміністрацію. Відповідно, якщо лінії Портінвест Лоджистік були зареєстровані, значить вони, як і 80% інших ліній, що зареєстровані і працюють сьогодні в українських портах, відповідають вимогам законодавства.

Я вважаю, що у звинуваченнях АМПУ в наданні преференцій, в даному випадку є комерційний інтерес з цієї конкретної лінії когось із конкурентів, судячи з усього, безпосередньо в порту "Південний". Як точно зазначив міністр (інфраструктури України Владислав Криклій - ІФ) - в портовому ринку за чужим бізнесом окремі компанії стежать краще, ніж за своїм.

Ще важливий момент для розуміння подібних фейкових заяв - знижки отримують не агенти, а судна. Адже дисбурсментські рахунки, які виставляє АМПУ, виплачують в результаті судновласники або фрахтувальники тих суден, які заходять в порти України. І у випадку лінії, знижку теж отримує судновласник і ніхто інший. Такий принцип працює в усьому світі, в тому числі і в авіації - знижку на лінію отримує власник авіасудна, а не його агент. Умови залучення судів для роботи ліній в українських портах можна і потрібно вдосконалювати і розвивати. Виходячи з досвіду європейських портів, знижки для них можуть бути і більше тих, які надаються сьогодні. Але пріоритетом тут повинні бути регулярність і кількість суднозаходів, обсяг перевезених лініями вантажів в та з портів протягом місяця, кварталу і року. Це з одного боку дасть стимул для залучення гарантованого вантажопотоку для стивідорних компаній, а з іншого - зробить зрозумілим і прозорим мотивацію надання таких знижок.

 

Давайте поговоримо про ваші подальші плани в роботі. Мінінфраструктури недавно заявило про проведення конкурсу на посаду голови АМПУ. Братимете участь?

 

Можу сказати, що тимчасовий статус накладає суттєві обмеження на роботу керівника будь-якої компанії. В першу чергу, це позначається на ефективності управління підприємством, аж до виробничої дисципліни. Проекти в портовій галузі довгострокові, і коли ти намагаєшся перевести їх з колії пострадянської рутини на нормальні європейські рейки зі зрозумілими вимогами по термінах і ефективності, у багатьох виникає думка, що це все тимчасово, потрібно трохи почекати - призначать іншого і можна буде продовжувати нічого не робити по-старому. Епоха виконуючих обов'язки повинна, нарешті, закінчитися - тут я повністю згоден з міністром.

Але на конкурс я подаватися не буду. На жаль, поки немає передумов і умов, які дозволять реалізувати ті професійні завдання, які я бачу для себе на цій посаді, щоб перебудувати українську портову галузь за найкращими європейськими моделями, для чого мене, власне і запрошували. Всі три роки я періодично стикався з тим, як прекрасні заяви та ініціативи на високому державному рівні про необхідність довгострокового розвитку інфраструктури розбивалися об завдання урядів наповнювати бюджет країни тут і зараз.

 

Це пов'язано з дивідендною політикою держави?

 

І з нею в тому числі.

 

Що будете робити далі?

 

Незважаючи на всі складнощі, Україну я дуже люблю. Це цікава, дуже перспективна і дивовижно динамічна країна. Я переконаний, що портова галузь і логістика в цілому тут буде активно розвиватися, незважаючи на проблеми, що зберігаються з керуванням в держсекторі. Інвестори, власники вантажів, банки будуть драйверами цього процесу.

Основним трендом найближчих років, на мій погляд, стане подальша інтеграція між транспортною мережею України і ЄС. І тут мій досвід роботи в умовах обох ринків і бізнес-моделей буде дуже корисний. Тому я залишаюся працювати в Україні. Швидше за все це буде приватний сектор.

 

З якими проблемами на ваш погляд доведеться працювати переможцю конкурсу?

 

В першу чергу - питання фінансової і політичної незалежності підприємства.

За останні три роки ми в АМПУ зробили дуже багато, щоб перевести систему управління підприємством на загальноприйняті в світі корпоративні стандарти. Заклали основу майбутньої незалежності підприємства і його стабільності навіть в умовах політичної турбулентності.

Держава, нарешті, сформувала політику власності для АМПУ. Створено Наглядову раду, до числа незалежних членів якого увійшли експерти зі світовим ім'ям в галузі з Бельгії, Німеччини, Нідерландів. Розроблено Кодекс корпоративного управління підприємства, проходить процес обговорення проекту закону про корпоратизацію АМПУ. Все це ставить чіткі рамки руху Адміністрації до кращих світових стандартів управління. Я щиро сподіваюся, що розпочата нами реформа управління АМПУ буде доведена до кінця, що вирішить більшу частину існуючих проблем.

Я кажу насамперед про мінімізацію політичного і бюрократичного впливу на роботу компанії і призначення топ-менеджменту АМПУ і філій. Перші відкриті відбори на посади керівників філій мені вдалося запустити в кінці 2019 року. Їх переможців вже почала затверджувати Міністерство інфраструктури. Наступний важливий крок - проведення Наглядовою радою конкурсу на посаду Глави АМПУ. Розширення функцій Наглядової ради та її подальша активна участь в роботі підприємства зробить основним критерієм кадрової політики виконання поставлених KPI. А квоти, кулуарні домовленості і призначення "своїх" людей нехай залишаться в минулому. Мені б дуже цього хотілося, як для підприємства, так і для галузі.

Питання фінансової незалежності новому керівництву також доведеться продовжувати вирішувати. Підтримка і модернізація причалів, естакад, автомобільних, залізничних доріг в портах, днопоглиблювальні проекти - це десятки мільярдів гривень, яких в АМПУ просто немає. Але при цьому абсолютно зрозумілий і опрацьований набір кроків, які дозволять збільшити інвестиційний ресурс АМПУ і диверсифікувати витрати.

Перше - в законопроекті про корпоратизацію АМПУ передбачено затвердження розміру дивідендів до бюджету на рівні 30% замість нинішніх 90%. Причому не на один-два роки, а на постійній основі. Якщо Україна хоче мати стратегічну інфраструктуру - причали та акваторії і успішно конкурувати на цьому ринку, першочерговим завданням АМПУ має бути не перерахування грошей до бюджету, а реалізація спільно з бізнесом проектів, які дають синергетичний ефект - створення робочих місць, збільшення обсягів і продуктивності перевалки, розвиток суміжних галузей і відповідно, податкових відрахувань. Ніде в Європі портові адміністрації не виплачують дивіденди в розмірі 90% від прибутку. А, наприклад, в Латвії вони звільнені не тільки від дивідендів, а й від податку на прибуток. В результаті мають можливість реінвестувати прибуток у розвиток інфраструктури.

Друга складова - створення ефективного механізму передачі причалів в концесію або оренду приватному бізнесу з обов'язковою умовою інвестувати в їх збереження і модернізацію на безповоротній основі. Якщо уряд не хоче, щоб з причалами в портах склалася така ж ситуація як з локомотивами на залізниці, цим потрібно займатися невідкладно. Адже ні в АМПУ, ні в держави найближчим часом не буде достатньо коштів для підтримки в робочому стані понад 260 причалів. Що робити в Україні з портами - зрозуміло, але потрібно чомусь постійно долати бюрократію та інертність системи.

Детальніше...

«Є великий простір для спільної роботи» - Одеський порт з ознайомлювальним візитом відвідала делегація європейських ділових кіл

Можливості Одеського порту з перевалки експортно-імпортних вантажів та плани розвитку підприємства у світлі реалізації проектів державно-приватного партнерства обговорювались вчора, 15 січня, на зустрічі начальника Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») Руслана Сахаутдінова з делегацією ділових кіл з Європи, яку очолював Мартін Гільєромо Рамірес (Martin Guillermo Ramires) – генеральний секретар Асоціації європейських прикордонних регіонів. У переговорах взяли участь також Денис Карпов – заступник начальника ОФ ДП «АМПУ» з операційної діяльності, та Світлана Ярова – віце-президент компанії ДП «КТО».

 

Власне ініціатором зустрічі виступила компанія ДП «КТО» - дочірня структура німецького логістичного концерну HHLA, яка сьогодні оперує контейнерним терміналом на Карантинному молу. За підсумками роботи у 2019 році колектив ДП «КТО» зберіг позиції лідера вітчизняного ринку контейнерної перевалки - докери компанії записали на свій рахунок 389,9 тис. TEU, що перевищує третину обсягу перевантажених торік контейнерів в українських портах.

 

Під час розмови в адміністрації порту сторони обговорили актуальні питання розвитку ділового партнерства між ОФ ДП «АМПУ» і європейськими компаніями, проблеми залучення приватних інвестицій, впровадження альтернативних джерел енергії тощо.

 

- Ми зараз активно вивчаємо досвід європейських країн, де розвинута інфраструктура і напрацьовані сучасні підходи у плані екології, збереження автомобільних доріг, розвитку комбінованих перевозок сполученням «ріка-море», - зазначив у своєму слові Р.Сахаутдінов. – На прикладі роботи Одеського порту можу констатувати значне зростання обсягів доставки вантажів на термінали по внутрішніх водних шляхах. Але темпи цього росту ще не достатні. І якраз кооперація і координація зусиль підприємств морської галузі, бізнесу, громадських організацій, у тому числі міжнародних інституцій транскордонного співробітництва могли б значно прискорити розвиток таких перевезень. Простір для спільної роботи тут великий…

 

Мартін Гільєромо Рамірес, у свою чергу, подякував керівництву адміністрації порту за можливість відвідати найбільший контейнерний термінал України й за змістовну дискусію за круглим столом. Сторони обмінялись контактами й висловили взаємні сподівання про налагодження співробітництва, котре сприятиме активізації економічної активності та супроводжуватиметься зростанням зайнятості і рівня добробуту населення в Одеському регіоні.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

Детальніше...

Новим керівником адміністрації Одеського порту призначено Руслана Сахаутдінова

Сьогодні, 14 січня, заступник голови ДП «Адміністрація морських портів України» з морської і внутрішньої безпеки Сергій Гронський відвідав Одеський порт, де представив колективу Одеської філії ДП «АМПУ» нового керівника – Руслана Сахаутдінова. Відповідне призначення затвердив своїм наказом міністр інфраструктури на підставі подання голови ДП «АМПУ».

 

- Згідно з наказом міністра, Руслан Сахаутдінов приступає до виконання своїх обов’язків на новій посаді з сьогоднішнього дня, - зазначив С.Гронський. - Портовикам особливо представляти Руслана Ільдаровича не має необхідності. Увесь його трудовий шлях пов'язаний з Одеським портом. У вас на очах він зростав як професіонал морського транспорту, напрацьовував організаторський досвід. В порту йому відомий не лише кожен причал, а й кожен, хто на цьому причалі працює, він знає усіх операторів виробничих комплексів і усі проблеми і виклики, які стоять перед підприємством. Сподіваюсь, у нового керівника і в колективу однакові бачення подальшого ефективного розвитку порту.

 

Також С.Гронський подякував за професійну роботу Денису Карпову, який до сьогодні обіймав посаду в.о. начальника адміністрації порту.

 

Довідково: Р.Сахаутдінов народився 12.01.1981 р. на Одещині. Освіта – вища. Закінчив Одеський Національний Морський Університет (факультет «Організація перевезень і управління на транспорті»). Трудовий шлях починав експедитором у приватній компанії. В Одеському порту працює з 2003 року. До 2014 р. пройшов усі сходинки кар’єрного росту від інженера відділу маркетингу до головного диспетчера порту. З 11.03.2014 р. до нинішнього призначення працював заступником начальника адміністрації порту з операційної діяльності. З 14.01.2020 р. призначений начальником ОФ ДП «АМПУ».

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

Детальніше...

З ЮВІЛЕЄМ!

Почесному Президенту Одеського порту, Герою України, повному кавалеру ордена «За заслуги», Почесному громадянину м. Одеси, начальнику Одеського порту у 1985-2011 рр. Миколі Павлюку.

 

Вельмишановний Миколо Пантелеймоновичу!

 

Від імені багатотисячного колективу одеських портовиків – працівників ОФ ДП «АМПУ», ДП «Одеський порт», стивідорних компаній, від Профспілки РМТ «ОМП», Ради ветеранів та Молодіжної організації порту, просимо прийняти найщиріші вітання зі славним ювілеєм - 80-річчям від дня народження!

 

Ваш достойний життєвий шлях є прикладом служіння обраній професії. За більш ніж 60 років роботи в Одеському порту Вами пройдені всі сходинки службового зростання від робітника до керівника підприємства, досягнутий найвищий рівень визнання Ваших заслуг державою і суспільством, з Вашим ім’ям пов’язана доленосна епоха становлення морського сектору молодої української економіки.

 

Протягом усього періоду роботи на керівних посадах найважливішою для себе Ви завжди вважали місію розвивати Одеський порт. За Вашої ініціативи і під Вашим керівництвом у 1990-ті рр. вперше серед підприємств галузі було впроваджено ефективну модель державно-приватного партнерства, яка дозволила порту втримати статус лідера морської галузі за обсягами вантажообігу, прибутків, платежів до бюджету і рівня соціального захисту трудящих. У непростий період розбудови української незалежності Одеський порт під Вашим керівництвом надав приклад залучення мільярдних інвестицій приватних компаній (в т.ч. зарубіжних) у розвиток активів державного підприємства. У ці ж роки була здійснена найбільш масштабна за увесь повоєнний період технічна модернізація виробничих потужностей порту: реконструйовано нафторайон, створено більше десяти вантажних терміналів у суховантажному порту, реконструйовані причали, побудований найбільший в Україні магістральний шляхопровід естакадного типу, реконструйовано за участю іноземної компанії комплекс морського вокзалу.

 

Ваші працелюбність, вимогливість до себе і до оточуючих, завжди були і залишаються для одеських портовиків взірцем справжнього патріотизму по відношенню до рідного підприємства, міста, країни. Ваша здатність відстоювати інтереси колективу, ставити нестандартні задачі і вирішувати їх, випереджати час і мислити на кілька кроків вперед, надають точку опори тим, хто сьогодні забезпечує стабільну роботу нашого підприємства у нелегких умовах конкуренції і реформування управління морською галуззю.

 

Шановний Миколо Пантелеймоновичу! У знаменний для Вас день важко хоча б приблизно уявити кількість тих, хто вітатиме Вас з ювілеєм, дякуватиме за можливість працювати в одному з найсучасніших портів України, за професійну і життєву науку, за Вашу чуйність і допомогу у скрутних ситуаціях. Ми приєднуємося до усіх теплих слів, сказаних на Вашу адресу, і від усього серця бажаємо Вам міцного здоров’я й людського щастя!

 

Нехай Ваш багаторічний досвід, невичерпна енергія та життєва мудрість і надалі слугують справі розвитку Одеського порту і морегосподарського комплексу України в цілому!

 

З повагою,

Р.САХАУТДІНОВ, начальник Одеської філії ДП «АМПУ

Д.КАРПОВ, в.о. заступника начальника Одеської філії ДП «АМПУ» з операційної діяльності,

О.МЯСКОВСЬКИЙ, в.о. директора ДП «Одеський порт»,

В.ЗАЙКОВ, голова Профспілки РМТ Одеського морського порту

 

Детальніше...

ТЕРМІНАЛИ ОДЕСЬКОГО ПОРТУ В 2019 р. ПЕРЕВАНТАЖИЛИ БІЛЬШЕ ПОЛОВИНИ ОБСЯГУ КОНТЕЙНЕРІВ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ

Згідно з оперативними даними ДП «Адміністрація морських портів України» в 2019 р. вітчизняні контейнерні термінали подолали рубіж 1 млн. TEU, що на 18,5% більше, ніж в 2018 р. Таким чином, вдалося повторити рекорд 2007 р.

 

За оперативними даними головної диспетчерської адміністрації Одеського порту більше половини цього обсягу (647,5 тис. TEU) перевалили два конейнерних термінали Одеського порту - ДП "Контейнерний термінал Одеса" (КТО) і ТОВ "Бруклін-Київ Порт". Причому на рахунку лідера вітчизняного контейнерного ринку -ДП "КТО" - 389,9 тис. TEU. Згідно з даними ТОВ «Бруклін-Київ Порт» термінал перевантажив 257,9 тис. TEU.

 

Як відзначають в АМПУ, саме в останні дні грудня колективи терміналів Одеси і Південного обробили судна, з яких вивантажили-завантажили контейнери, що не доставало до позначки у 1 млн. TEU. Так, 31 грудня на причалі 2-к колектив ДП "КТО" обробив контейнеровоз ROSA A (програма- 668 контейнерів). Станом на 8 січня 2020 року на причалах компанії вже.оброблено 5 контейнеровозів ліній MSC, ZIM, HLC, ACOL.

 

Перший контейнеровоз року на терміналі у Хлібній гавані- BEX COSCO SHIPPING RHINE (прапор Гонконгу, рік спордження - 2017): вивантаження-навантаження склало 2400 контейнерів.

 

ПРЕС-СЛУЖБА АДМІНІСТРАЦІЇ ОДЕСЬКОГО ПОРТУ.

 

Детальніше...

«ТАЄМНИЦЮ АЛАКРЕЗ» РОЗКРИЛИ ДЛЯ ДІТОК ПОРТОВИКІВ – безкоштовними квитками на головну ялинку Одеси малечу забезпечила Профспілка порту (фоторепортаж)

Сьогодні, 02.01.2020 р., на сцені Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Василька відбулась чергова новорічна вистава для всієї сім’ї «Таємниця алакрез» у постановці директора-художнього керівника концертно-виставкового комплексу (КВК) Одеського порту, Заслуженого діяча мистецтв України Ганни Чорнобродської. Безкоштовними квитками на новорічний мюзикл профспілка порту забезпечила усіх працівників адміністрації порту та ДП «Одеський порт», які мають дітей у віці з 3 до 13 років. На кожен пред’явлений квиток активісти профспілки видали солодкий подарунок.

 

Перед початком вистави маленьких і дорослих глядачів вітали з новорічними святами в.о. начальника Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» Денис Карпов, в.о. директора ДП «Одеський порт» Олексій Мясковський, голова Профспілки робітників морського транспорту Одеського морського порту Володимир Зайков.

 

Як і всі новорічні проекти Ганни Чорнобродської, нинішній спектакль поставлено за оригінальним сценарієм, навіяним знаком Нового року за східним календарем. Для 2020-го року, року Білого Щура, автор п’єси Михайло Крупник створив яскравий сюжет за мотивами знаменитої повісті Віталія Губарєва «Королівство кривих дзеркал». Вистава захоплює стрімким розвитком сюжету, фантастичними костюмами, оригінальними музичними рішеннями і відточеною хореографією. У постановці задіяні понад 60 виконавців, серед яких провідні артисти професійних одеських театрів, в т.ч. Народний артист України Володимир Фролов, Заслужена артистка України Ірина Ковальська, Заслужений артист України Геннадій Скарга та ін.

 

«Головну ялинку Одеси» творча група Г.Чорнобродської в цьому році влаштовує 24-й раз поспіль. 22 сезони новорічні мюзикли йшли на сцені КВК морського вокзалу. Другий рік у зв’язку з реконструкцією КВК вистави відбуваються на сцені Театру ім. В.Василька.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

В Одеському порту спеціалісти днопоглиблювального флоту АМПУ вчилися боротися з вогнем

27 грудня в Одеському порту, відповідно до Програми Державної служби з надзвичайних ситуацій України та Наказом начальника філії «Днопоглиблювальний флот» держпідприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»), відбулося пожежно-тактичне заняття для персоналу даного підприємства. Захід пройшов за організаційного і матеріального сприяння фахівців служби пожежної безпеки (СПБ) Одеської філії ДП «АМПУ» та особового складу пожежної команди ВПК-1.

 

Заняття було розділене на дві частини: теоретичну і практичну. У першій начальник сектору цивільного захисту філії «ДФ» Микола Стариш і старший інженер Вадим Потицький познайомили співробітників відділів і служб з основами знань, що необхідні для профілактики пожеж і боротьби з вогнем. У другій - працівники днопоглиблювального флоту освоювали на практиці навички користування індивідуальними засобами гасіння пожеж.

 

- Ми завжди готові допомогти колегам у навчанні, - зауважив начальник СПБ ОФ «АМПУ» Юрій Третьяков, - у нас хороша матеріальна база і великий досвід проведення занять і навчань.

 

Довідка. Філія «Днопоглиблювальний флот» - відокремлений структурний підрозділ державного підприємства «Адміністрація морських портів України» був створений відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 16 січня 2018 року. На балансі філії знаходяться два десятки спеціалізованих суден: земснарядів, грунтовідвізних шаланд, буксирів.

Філія, прийнявши на себе функції ДП «Укрводшлях», здійснює навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах та акваторіях морських портів. Серед основних завдань - підтримка гарантованих габаритів, проведення промірних, тральних, днопоглиблювальних і дноочищувальних робіт, сприяння безпеці судноплавства, а також ефективній експлуатації об'єктів інфраструктури.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

Детальніше...

Привітання з Новим 2020 роком!

Дорогі портовики – колеги, партнери, друзі!

 

Ще один рік напруженої роботи відходить у минуле. Наші спільні зусилля протягом останніх дванадцяти місяців принесли вагомий результат. Одеський порт впевнено нарощує вантажообіг і розширює перелік сервісів для своїх клієнтів. Приватні компанії продовжують вкладати вагомі інвестиції у розвиток виробничої інфраструктури. Тисячі одеситів, які працюють на причалах, своєчасно отримують достойну зарплатню і забезпечені пакетом соціальних гарантій.

 

Рік, що минає, був щільно наповнений різними подіями, які ще більше нас згуртували і збагатили досвідом, який допоможе приймати вірні рішення у майбутньому. Сподіваємося, наступний, 2020-й, принесе більше хороших новин. І від нас з вами залежить, щоб він став роком плідної роботи досвідчених професіоналів морської галузі і справжніх патріотів нашого підприємства.

 

Бажаємо вам провести новорічні й різдвяні свята весело, в затишному колі близьких вам людей. Міцного Вам здоров’я, родинного благополуччя і матеріального достатку!

 

Миру, добра й свободи нашій країні! А нам з Вами – сил, щоб зберегти й далі розвивати Одеський порт!

 

З наступаючим Новим Роком!

 

З Різдвом Христовим!

 

Д.КАРПОВ, в.о. начальника ОФ ДП «АМПУ»,

О.МЯСКОВСЬКИЙ, в.о. директора ДП «Одеський порт»,

М.ПАВЛЮК, почесний президент Одеського порту, Герой України,

В.ЗАЙКОВ, голова Профспілки РМТ «ОМП»

 

Детальніше...

Корабель ВМС США зайшов до Одеського порту

Сьогодні, 24.12.2019 р, о 09.40 американський ракетний есмінець USS ROSS з бортовим номером 71 ошвартувався правим бортом до причалу 1-к Карантинного молу.

Не дивлячись на сильний туман, видимість складала 900 м, проводка і швартування корабля пройшли успішно. Завів корабель в порт лоцман ПЛС «Одеса» В. Безпалов, радіолокаційну проводку виконав вахтовий лоцман-оператор ПРРС З.Зарукян.

 

Есмінець USS ROSS DDG71 знаходиться в акваторії Чорного моря з 15 грудня. Як випливає з коментаря командування ВМС США, такі візити є частиною виконання планової програми. Так, до цього в Чорному морі знаходилися по черзі есмінці цього ж типу PORTER і COLE. Це тридцятий візит військового корабля НАТО в цьому році - в Чорне море, і 15-й - в Одеський порт.

 

У вересні нинішнього року USS ROSS брав участь в спільних навчаннях кораблів НАТО і України в Чорному морі. Корабель базується в порту Рота (Іспанія), відноситься до ранньої версії есмінців типу «Арлі Берк», побудований на верфі Ingalls Shipbuilding, спущений на воду в березні 1996 року. Названо його на честь капітана Дональда К. Росса, нагородженого Медаллю Пошани за проявлений героїзм під час атаки японців на Перл-Харбор.

 

Довжина корабля - 154 м, ширина - 20 м, осадка 9,3 м (з підводною гідроакустичної станцією). Повна водотоннажність - 8775 тонн. Чотири газотурбінні установки потужністю 108 000 кінських сил розганяють його до 32 вузлів. Екіпаж - 337 чоловік. Оснащений різним артилерійським і ракетним озброєнням, в тому числі протикорабельними ракетами «Гарпун», також має 90 шахтних пускових установок для запуску крилатих ракет «Томагавк», ЗУР RIM-66 SM-2 «Стандарт-2», ПЛУР RUM-139 ASROC.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

 

Детальніше...

В Одеському порту пройшов день донора. Відроджена благородна традиція безоплатної здачі крові

17 грудня. 9.30. Біля дверей кабінетів медсанчастини (МСЧ) Одеського порту традиційно товпляться пацієнти. Біля денного стаціонару їх особливо багато. А всередині приміщення незвично багато незнайомого медперсоналу і ... донорів. Все ясно: на базі МСЧ проводиться День донора, в якому, крім працівників адміністрації порту, беруть участь співробітники центрального апарату ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), працівники порту Південний.

 

За словами головного лікаря МСЧ Жанни Путієнко, ініціатива проведення такого заходу належить службі персоналу центрального апарату АМПУ. Служба персоналу Одеської філії Адміністрації портів підтримала цю ініціативу і подбала про організацію безперешкодного проходу на територію Одеського порту співробітників із сусідніх портів.

 

- Так співпало, що ідея проведення Дня донора народилася якраз напередодні трагічних подій в будівлі економічного коледжу на Троїцькій, 25, - розповіла Ж.Путієнко. - Інформація про проведення такої акції була розіслана електронною поштою колективам адміністрації нашого порту, філій АМПУ у портах Чорноморськ, Південний.

 

Далі головний лікар повідомила, що, коли сталася трагедія в економічному коледжі, вона подзвонила на станцію переливання крові №1 і запитала, чи достатньо крові для постраждалих і чи не потрібна допомога портовиків. Як виявилося, одесити масово відгукнулися на те, що трапилося, і сотні здавали кров. Проте, зауважує Ж.Путіенко, «ми вирішили, що необхідно на постійній основі залучати портовиків до благородної місії безоплатної здачі крові. Якщо людина не хворіла на гепатит, не ВІЛ інфікована, у неї немає анемії, серцево-судинної патології, то вона може здати кров, щоб врятувати чиєсь життя ».

 

Згадуючи радянські часи, можна відзначити, що в порту існувала традиція проведення Дня донора, в якому брали участь в середньому до 100 чоловік. Серед них було чимало Почесних донорів союзного і республіканського масштабу. Цю традицію намагається відновити адміністрація порту спільно з МСЧ.

 

Забір крові проводять фахівці Обласної станції переливання крові: лікарі Аніта Ревкова і Юліана Качковська, медсестри Ірина Івановська, Ірина Павленова, Людмила Пономарьова, Наталія Картелян. Медики станції переливання крові привезли свій одноразовий інструментарій, обладнання, холодильну камеру для крові, навіть крісла. За словами І.Івановської, кров донорів багаторазово перевіряється, тестується: в одній пробірці перевіряється група крові і резус, у другій-антиген, гепатит, RV, СНІД. Тільки після цього матеріал використовуватимуть для потреб лікувальних установ міста. Або кров буде заморожена і надійде в базу.

 

- Згідно із законодавством, донор має право в день здачі крові отримати вихідний. Ще один оплачуваний вихідний покладається протягом року. Сподіваємося, повторити День донора після Різдвяних свят. Необхідно продовжити цю благодійну акцію, - резюмувала головлікар МСЧ.

 

Прес-служба адміністрації Одеського порту

 

 

 

 

 

Детальніше...

Перезавантаженням екологічного контролю в морських портах займатиметься спеціальна робоча група – новий керівник Держекоінспекції

«Позиція нового керівництва Держекоінспекції полягає в тому, що всі територіальні органи мають бути очищені. Ми хочемо бачити в якості інспектора молоду фахову людину у формі, яка буде приходити на підприємство і не вимагати хабарі, а робити вчинки, які захищають закон. Наше головне завдання, щоб цей інспектор стояв на захисті життя і здоров’я людей. Бо Державна екологічна інспекція це в першу чергу - про життя і здоров’я людей».

 

Цими словами учора, 12.12.2019 р., розпочав свій брифінг в Одесі т.в.о. голови Держекоінспекції України (ДЕІ) Єгор Фірсов. Новий керівник відомства провів у обласній державній адміністрації виїзну нараду «з питань діяльності Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу».

 

Формальним приводом для проведення зустрічі став суспільний резонанс конфліктної ситуації у порту «Чорноморськ», де позаминулого тижня співробітниками ДЕІ було затримане за начеб-то забруднення навколишнього середовища судно Shandong Peng Cheng.

 

Вказане судно змогло залишити порт тільки після сплати великого штрафу. Тепер це рішення оскаржується представниками судновласника у судовому порядку. За наявною інформацією, з початку року ДЕІ Кримсько-Чорноморського округу вже програла у суді більше 80 аналогічних справ.

 

Не дивлячись на те, що анонс про нараду з’явився у ЗМІ всього за день до її проведення, у дискусії з надто актуальної для регіону проблеми взяли участь представники більш ніж сорока суб’єктів господарювання (філій ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»), операторів берегових вантажних терміналів, агентських, експедиторських, юридичних компаній), а також представники органів місцевої влади, громадських організацій, численні журналісти.

 

Дискусія у облдержадміністрації тривала дві години і носила досить гострий характер. Зокрема, нищівній критиці з боку бізнесу була піддана практика здійснення екоінспекторами спроб контролю якості ізольованого баласту на суднах (чого немає в жодній іншій країні світу), а також існуюча практика контролю морської води в гаванях.

 

Учасники зустрічі багаторазово наголошували на незаконності дій співробітників регіональних органів ДЕІ, які «як сомалійські пірати» прориваються на борт судна і пред’являють капітанам приписи про начеб-то забруднення довкілля, навіть не маючи повноважень підписувати такі документи, а потім призначають штрафи просто «від ліхтаря» - не маючи затверджених методик обчислення екологічних збитків. Коли подібні спроби здирництва вчиняються по відношенню до берегових суб’єктів господарювання, у останніх є час на судове оскарження дій екоінспекторів. У капітана іноземного судна такого часу немає зовсім – кожна доба простою суховантажа чи танкера у порту обходиться судновласнику втратами від 10 до 100 тисяч доларів.  

 

За словами представників бізнесу, теперішня практика екологічного контролю у портах вже призвело до того, що багато судновласників відмовляються від фрахту в напрямку українського берега, або включають до суми фрахту корупційну складову. Як відзначали на нараді представники міжнародних клубів морського страхування, у договорах є спеціальне «українське застереження», в якому фрахтувальників попереджають: для запобігання затримки судна необхідно включити в дисбурсментський рахунок додатково певну суму в зв'язку із здійсненням «екологічного контролю». Страхувальники з болем констатували, що за рівнем ризиків рейси торгових суден в Україну стоять на третьому місці після рейсів у «піратські» регіони поблизу Нігерії і в Аденську затоку.

 

Звертаючи увагу на той факт, що дії екологічних інспекторів у портах наносять величезний збиток іміджу України в очах світових морських перевізників, учасники наради запропонували новому керівнику ДЕІ перезавантажити правову базу екологічного контролю в портах - затвердити чіткі і зрозумілі правила як проведення перевірок так і методики обчислення суми нанесеного екологічного збитку. Окремо наголошувалось на підвищенні ролі у цих процесах структур Адміністрації морських портів України.

Підсумовуючи дискусію, Є.Фірсов пристав на пропозицію бізнесу і запропонував присутнім не гаючи часу створити спеціальну робочу групу, яка займатиметься розробкою і впровадженням нових правових засад діяльності екоінспекторів у портах. До робочої групи очільник ДЕІ запропонував включити представників судновласників, адвокатських компаній, ДП «АМПУ», громадських організацій.

 

- Головне завдання робочої групи – напрацювати нові правила гри, - зробив акцент Є.Фірсов. - Ви знаєте, що перевірку портів і суден Держекоінспекція може проводити разом з АМПУ. І наше завдання - зробити таку модель і можливо перезапуск Чорноморської інспекції за участю нової конкурсної комісії, до якої увійдуть громадські організації, щоб ми сформували новий склад цієї комісії. Щоб ми були впевнені: якщо інспектор іде у порт чи на інший господарський суб’єкт перевіряти.., там точно не буде корупції… Можливо перші кілька місяців перевірки варто проводити відкрито - інспектор, представник АМПУ, громадської організації, журналісти. На камеру знімати: як відбираються проби, як відбувається перевірка…

У нараді в ОДА взяли участь представники центрального апарату та ряду філій ДП «АМПУ», що свідчить про актуальність порядку денного для портовиків. На пропозицію директора департаменту безпеки мореплавства та екологічної безпеки ДП «АМПУ» Миколи Севиріна до робочої групи, яка буде займатися перезавантаженням екологічного контролю у портах, включено першого заступника директора вказаного департаменту Андрія Григор’єва.

 

Виконуючий обов’язки начальника Одеської філії АМПУ Денис Карпов у своєму коментарі журналістам нагадав, що з 1 серпня ц.р. вступив у силу Порядок взаємодії Адміністрації морських портів України та Державної екологічної інспекції у разі виявлення випадків скидання суднами забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту (Постанова КМУ від 17 липня 2019 р. № 670).

 

- Ми повністю підтримуємо позицію щодо недопущення забруднення моря з вини судна, а у разі виникнення такої ситуації судновласник повинен бути притягнутий до відповідальності, - зауважив Д.Карпов. – Однак, як показує практика, у багатьох випадках обґрунтованість претензій екоінспекторів викликає сумніви. І я абсолютно згоден з тезою нового керівника Держекоінспекції про необхідність відновлення довіри і поваги з боку бізнесу і іноземних судновласників до посадових осіб, які здійснюють екологічний контроль у портах. А щоб відновити цю довіру, інспектори повинні дотримуватись чітко прописаних у законі процедур. Корупція виникає там, де не працюють закони…

 

Ще одна важлива тема, яка піднімалась на виїзній нараді під головуванням нового керівника ДЕІ – забруднення акваторій портів непортовими суб’єктами господарської діяльності. Учасники зустрічі неодноразово наголошували на тому, що забруднення довкілля морськими суднами може становити максимум один відсоток від загального обсягу шкідливих речовин, які потрапляють у море з міських зливових колекторів і просто з каналізаційних труб, які ніде легально не зареєстровані і ніким не контролюються.

 

- Міська зливова каналізація має працювати лише тоді, коли йде дощ, - сказав з цього приводу Є.Фірсов на своєму брифінгу після наради. - Але існують незаконні вмикання до цих зливових колекторів і туди йде практично все: і торгівельні центри туди підключаються і зливають свої стоки, і автомобільні мийки… Ми звернулись до посольства Нідерландів і три експерти з порту Роттердам на наше прохання проведуть незалежний [екологічний] аудит трьох українських портів. На вміст шкідливих речовин [у морській воді]. Скоріш за все це будуть порти Одеський, Південний і один з портів Миколаївського регіону…

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

 

 

Детальніше...