МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 3
Під обробкою: 11

Для запобігання техногенних, терористичних, інших загроз, а також за наявності фактів корупції в порту. Цілодобова Гаряча Лінія (048) 706-57-96 Адміністрації Одеського морського порту. З решти питань звертатися за телефонами у контактному довіднику

«Порт є саме існування Одеcи»

— Граф А.Ф.Ланжерон

virusship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

ГАЗЕТА «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИК»


       2020.09.17


                        Архів за 2015 рік

                        Архів за 2016 рік

                        Архів за 2017 рік

                        Архів за 2018 рік

                        Архів за 2019 рік

                        Архів за 2020 рік

ОГОЛОШЕННЯ

Авторизація

archival-photos-ukr

На території Одеського порту пройшли урочистості, присвячені випуску морських офіцерів

1 лютого на території і причалах пасажирського комплексу Одеського порту відбулася урочиста церемонія випуску молодих офіцерів, що завершили курс навчання в Інституті Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія». В урочистостях взяли участь командувач ВМСУ адмірал Ігор Воронченко, високопосадові військовослужбовці, представники керівництва області та міста, державного підприємства «Адміністрація морських портів України», у тому числі адміністрації Одеського морського порту. Серед почесних гостей - рідні випускників.

Під час урочистостей до причалів пасажирського комплексу були пришвартовані кораблі ВМСУ, на яких дехто з випускників проходитимуть службу.

Молоді лейтенанти, згідно з морською традицією отримали дипломи про освіту, погони та кортики, які слугують символом повноправного входження до офіцерського складу флоту. Церемонія включала прощання з прапором навчального закладу, та проходження випускників урочистим маршем.

Адміністрація Одеського морського порту.

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

В Одеському порту обговорили план протиепідемічних заходів у разі поширення коронавірусної інфекції

30 січня в головному офісі Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») відбулась нарада з питань, пов’язаних з розповсюдженням нового коронавірусу у китайській провінції Ухань. У заході взяли участь фахівці Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на чолі з начальником управління Лідією Степановою, головний лікар медико-санітарної частини адміністрації Одеського морського порту Жанна Путієнко, керівники підрозділів ОФ ДП «АМПУ». 

 

Під час наради відзначалось, що Одеський порт та інші вітчизняні морські порти й аеропорти відносяться до категорії об’єктів можливого контакту з носіями небезпечних вірусів, які прибувають в Україну. У зв’язку з цим начальникам відділів та служб адміністрації порту було доведено рекомендації щодо правил поведінки і комплексу превентивних заходів для запобігання занесенню і розповсюдженню коронавірусної інфекції.

 

Також обговорювались питання координації дій адміністрації порту з органами Держпродспоживслужби та іншими санітарними і медичними закладами міста у разі ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації в Україні з огляду на можливе поширення коронавірусу. Зокрема, йшлося про необхідність проведення спільних навчань з моделюванням роботи пункту пропуску через державний кордон для суден, які прибуватимуть у порт з країн потенційного ризику.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

 

Детальніше...

Одеський порт відвідала азербайджанська делегація на чолі з міністром енергетики Пярвізом Шахбазовим

ОДЕСА, 29 січня 2020 року, 17:00, ОФ ДП «АМПУ»

Ухвалений Верховною Радою закон «Про концесії» та бачення Міністерством інфраструктури України перспектив розвитку вітчизняних морських портів з акцентом на механізм концесії відкривають нові можливості для іноземних інвесторів, які співробітничають з Одеським портом. Про це йшлося сьогодні під час ознайомлювального візиту у порт азербайджанської делегації на чолі з міністром енергетики Республіки Азербайджан паном Пярвізом Шахбазовим. До складу делегації входили представники ряду державних компаній і бізнесових структур РА. Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра інфраструктури Дмитро Абрамович, перші особи та керівники департаментів ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»). Відвідання Одеського порту делегацією Республіки Азербайджан відбулося у рамках програми Дванадцятого засідання Азербайджано-Української міжурядової Комісії з економічного співробітництва, яке відбудеться післязавтра, 31 січня, в Києві.

 

Під час зустрічі начальник адміністрації порту Руслан Сахаутдінов ознайомив високих гостей з виробничою інфраструктурою Одеського морського порту, можливостями перевалки додаткових обсягів вантажопотоку сухих і наливних вантажів. Окремим розділом у його презентації фігурував пасажирський термінал порту, який у даний момент розглядається Міністерством інфраструктури і центральним апаратом ДП «АМПУ» у якості одного з потенційних об’єктів для передачі в управління інвесторам на умовах концесії.

 

- Пасажирський термінал порту здатен приймати й обслуговувати найбільші круїзні судна, які заходять у Чорне море і розрахований на обслуговування 4 мільйонів туристів на рік, - розповів Р.Сахаутдінов. - Останнім часом ми відчуваємо реальну зацікавленість держави у модернізації головного круїзного терміналу Чорноморського регіону, виведенню його на один рівень з найсучаснішими пасажирськими портами Європи. У цьому відношенні відповідним індикатором для всіх нас є реалізація проекту реконструкції пасажирського терміналу у Стамбулі…

 

Як зазначив далі начальник адміністрації порту, сьогодні одеські портовики отримали реальну підтримку своїх ініціатив у відношенні розвитку туристичної круїзної інфраструктури як на рівні обласної і міської влади, так і на рівні профільного міністерства. А це, у свою чергу, дає можливість предметно розмовляти з потенційними інвесторами.

 

Під час візиту до Одеського порту пан Пярвіз Шахбазов і інші члени азербайджанської делегації відвідали ряд об’єктів пасажирського терміналу порту, зокрема готель «Одеса». Про історію появи п’ятизіркового готелю на Новому молу ОМТП у 2001 році та обставини його закриття у 2011-му розповів Олексій Мясковський, керівник держпідприємства «Одеський порт», на балансі якого знаходиться об’єкт. О.Мясковський також поінформував присутніх про юридичний статус готелю, навів дані про теперішній технічний стан споруди та приблизний розмір інвестицій, які необхідні для відновлення роботи готелю.

 

У обговоренні перспектив інвестиційного розвитку пасажирського терміналу Одеського порту також взяли участь заступники голови ДП «АМПУ» з розвитку портової інфраструктури та з морської і внутрішньої безпеки Дмитро Роменський і Сергій Гронський, директор головного представництва ДП «АМПУ» Дмитро Подорян.

 

Як вже повідомлялось, Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі 22 січня запропонував привабливі ініціативи для інвесторів, які вкладатимуть кошти в Україні. З-поміж іншого, він заявив про можливість надання податкових канікул та персонального «опікуна» від уряду України за певних умов.

 

Нагадаємо також, що у грудні минулого року Міністерство інфраструктури України оголосило про свої плани після оголошення переможців у концесійних конкурсах у портах «Ольвія» та Херсонському МТП залучити інструмент концесії для модернізації інших підприємств морської галузі. За словами міністра Владислава Криклія, для підготовки до концесії в 2020 році попередньо відібрані морські порти Маріуполя, Бердянська, Чорноморська, а також окремі об’єкти в Одеського порту.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

 

 

Детальніше...

МІЛЬЙОН ТОНН У МИНУЛОМУ РОЦІ – лінія CONTI-HORIZON LINE нарощує вантажопотік металу через Одеський порт у напрямку країн африканського континенту

За інформацією головної диспетчерської Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»), у минулому році через причали порту відвантажено 4,6 млн. тонн металопродукції. Кожна п’ята тонна з цього обсягу відправлена у напрямку країн західного і південно-західного узбережжя Африки суднами лінії закордонного плавання CONTI-HORIZON LINE.

 

Координує графік обслуговування флоту вказаної лінії в Одеському порту і забезпечує готовність партій вантажів різних клієнтів українська компанія ТОВ «ЮНАЙТЕД МАРІН ГРУП». За словами заступника директора компанії Катерини Кохановой, через стрімке зростання чисельності населення і одночасно високі темпи урбанізації африканські країни на південь від Сахари продовжують залишатися одним з найбільш перспективних ринків збуту для українського металопрокату.

 

- За минулий рік у порівнянні з 2018 роком наші партнери наростили обсяги перевезень металопродукції з Одеського порту у напрямку африканських країн на 15 відсотків: з 840 тис. тонн до 1,010 млн. тонн., - розповідає К.Коханова. - Безумовно, цим успіхом ми значною мірою зобов’язані швидкості і якості обробки суден на терміналах порту. Саме тому Одеса вже більше 10 років є базовим для лінії CONTI-HORIZON LINE портом на Чорному морі. Саме тут відбувається формування партій металопродукції українського виробництва, а також транзиту з Білорусі та Молдови для відправки у напрямку портів Сенегала, Кот-д’Івуара, Нігерії, Камеруна, Беніна, Гани та інших країн…

 

Як зазначив далі директор ТОВ «ЮНАЙТЕД МАРІН ГРУП», у даний момент через Одеський порт у африканському напрямку відвантажується металопродукція вітчизняних виробників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», МК «Азовсталь», ММК ім.Ілліча, ПАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Дніпровский металургійний завод», ВАТ «Білоруський металургійний завод». Відвантаження продукції перелічених заводів здійснюється через причали, якими оперують стивідорні компанії ТОВ «Новотех Термінал», ТОВ «Новолог», ТОВ «Металзюкрайн Корп. Лтд» та ТОВ «УНСК». У минулому році судна лінії CONTI-HORIZON LINE швартувались біля причалів Одеського порту 34 рази (у 2018 р. – 31). Два суднозаходи здійснено в січні цього року.

 

Довідково. Заснована у 1923 році компанія «Conti-Lines» (штаб-квартира - Антверпен, Бельгія) стала свого роду наріжним каменем потужної групи, що займає одне з провідних місць в структурі світових морських перевезень. В даний час «Conti-Lines» пропонує своїм клієнтам і партнерам 9 регулярних ліній і густу мережу маршрутів, які охоплюють всі частини світу, крім Австралії. Це дозволяє з повним правом назвати її глобальним лінійним оператором.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

Детальніше...

ДЛЯ РОБОТИ У ШТУРМОВИХ, ШТОРМОВИХ І АВАРІЙНИХ УМОВАХ: В Одеському порту представники США передали партію спецоснащення персоналу Морської охорони ДПСУ

24 січня на причалі №16 Одеського порту (пасажирський комплекс) відбулась офіційна церемонія передачі Морській охороні Держприкордонслужби України спеціалізованого обладнання. Майно отримано від США в рамках міжнародного проекту під назвою «Надання технічної допомоги з метою посилення системи експортного контролю України та протидії розповсюдженню зброї масового ураження».

 

Урочистий захід пройшов за участю голови Державної прикордонної служби України полковника Сергія Дейнеко, Тимчасово Повіреного у справах США в Україні пані Крістіни Квін та керівника програми EXBS Держдепартаменту США Метью Голдіна. Серед учасників офіційної церемонії були директор Головного представництва ДП «Адміністрація морських портів України» Дмитро Подорян та начальник адміністрації Одеського морського порту Руслан Сахаутдінов.

 

Відкриваючи церемонію, голова Держприкордонслужби висловив щиру вдячність Сполученим Штатам за допомогу, та високо оцінив ефективність співпраці між прикордонниками України і Береговою охороною США.

 

- Посилення Морської охорони України є абсолютно необхідною умовою для забезпечення безпеки мореплавства в регіоні. Сполучені Штати будуть і надалі докладати зусиль для розбудови інфраструктури українських прикордонників, - заявила пані Крістіна Квін.

 

Тимчасово Повірений у справах США в Україні особисто вручила сертифікати на передане майно командирам Одеського, Ізмаїльського, Маріупольського загонів Морської охорони та начальнику Навчального центру Морської охорони.

 

Церемонія завершилась презентацією для гостей і журналістів зразків отриманого майна.

 

Загальна вартість обладнання, переданого в рамках Міжнародної технічної допомоги, складає близько 29 млн. грн. Це понад 3 тис. одиниць рятувального і оглядового спорядження для екіпажів корабельно-катерного складу та бійців відділів спеціальних дій. Оснащення посилить можливості згаданих трьох загонів, а також використовуватиметься у процесі підготовки персоналу у навчальному центрі.

 

Серед предметів спорядження, яких понад два десятки назв, є наручні GPS-навігатори, портативні газоаналізатори стану повітря, оглядові дзеркала, засоби забезпечення зв’язку поміж членами оглядової групи й різноманітні прилади освітлення приміщень та місць імовірних схованок: від персональних тактичних ліхтарів до ліхтарів прожекторного типу, що здатні освітити великі приміщення, типу трюмів та контейнерів, пожежні ліхтарі, які крім інших посилених характеристик, мають підсвітку з тильної сторони, що дозволяє оглядовій чи рятувальній команді краще орієнтуватись у складних умовах. Унікальним приладом є саморятівник ізолюючого типу OCENCO M-20.2, призначений для захисту органів дихання (на період до 15 хвилин) екіпажів кораблів (катерів) при евакуації з задимленого приміщення.

 

Відтепер, переліченими приладами будуть оснащені всі бойові пости на кораблях та катерах Морської охорони. Аналогічні прилади - на озброєнні підрозділів Берегової охорони США.

 

Ще одна дуже необхідна річ для спепідрозділів і оглядових груп корабельно-катерного складу - полегшений бронежилет з компенсатором плавучості та з інтегрованою надувною системою. Такий бронежилет забезпечує захист від вогнепальної зброї та позитивну плавучість бійця у воді.

 

Окрім того, весь плавсклад та бійці спецпідрозділів отримають два види спеціальних захисних костюмів: спорядження для захисту при висадці та проведенні робіт у штормову погоду і гідротермокостюми, призначені для захисту людини від гіпотермії у випадку аварійної чи іншої нештатної ситуації. Такий костюм відповідає нормам Конвенції СОЛАС та дозволяє триматися у воді за мінусових температур повітря до 15 хвилин (відповідно, при вищій температурі – термін збільшується до 12 годин).

 

Перелік майна для поставки складався на підставі вивчення реальних потреб та завдань, що постають перед персоналом Морської охорони і в повсякденній оглядовій діяльності, в штурмових, штормових, аварійних умовах. Враховані виправдана доцільність і досвід використання іноземними колегами.

 

Адміністрація Одеського морського порту. 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ: в Одеському порту надають можливість оформляти та пересилати автомобільні перепустки в електронному форматі

До уваги перевізників та експедиторів!

 

Адміністрація Одеського порту доводить до Вашого відома, що з сьогоднішнього дня, 24.01.2020 р., з метою скорочення часу оформлення документів, необхідних для в'їзду на територію порту вантажного автотранспорту, надається можливість транспортно-експедиторським компаніям не лише оформляти, а й передавати автомобільні перепустки у режимі он-лайн.

 

Процедура оформлення перепусток здійснюється за допомогою інформаційної системи портового співтовариства. Відтепер ви маєте можливість не виходячи з офісу оформити перепустку у вигляді штрих-коду і відправити її через додаток Telegram або електронною поштою безпосередньо на мобільний пристрій водієві автомобіля. Таким чином, водій, перебуваючи ще в дорозі, отримує перепустку на свій мобільний пристрій і потім пред'являє його на КПП порту для сканування. Цього достатньо, щоб співробітники порту отримати доступ до потрібної інформації та здійснили запуск автомобіля в порт.

 

Телефон для довідок щодо процедури оформлення перепусток – 729-41-89. Контактна особа – Денис Гапєєв.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

Детальніше...

Одеський порт відвідав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков

Зустріч спікера парламенту з портовиками відбулася вчора, 23 січня, на новому причалі 2-к контейнерного терміналу на Карантинному молу, яким оперує компанія з німецькими інвестиціями ДП «КТО». У розмові взяли участь начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») Руслан Сахаутдінов, президент ДП «КТО» Філіп Свенс, генеральний директор ДП «КТО» Анастас Коккін.

 

Р.Сахаутдінов, зокрема, ознайомив голову Верховної Ради з поточним станом поетапного будівництва нового контейнерного терміналу «Карантинний мол». Вказаний проект реалізується на засадах державно-приватного партнерства Адміністрацією морських портів України спільно з інвестором – компанією ДП «КТО».

 

У своїй доповіді начальник адміністрації порту з-поміж іншого акцентував увагу голови Верховної Ради на проблемних питаннях реалізації проекту. Зокрема мова йшла про фінансування завершення будівництва гідротехнічних споруд. За інформацією Р.Сахаутдінова, на даний момент на рівні Міністерства інфраструктури України розглядається можливість укладення концесійної угоди з ДП «КТО» у рамках діючого законодавства. Найближчим часом компанія-інвестор поінформує міністерство про результат розгляду запропонованої форми співпраці.

 

Окрім цього, на зустрічі з Д.Разумковим портовики піднімали питання щодо нормативу відрахувань дивідендів ДП «АМПУ» до державного бюджету.

 

______________

 

Довідка. Німецький логістичний концерн HHLA (штаб-квартира - Гамбург) представлений в Одеському порту з 2001 року. ДП «КТО» («Контейнерний Термінал Одеса») - 100% дочірня компанія групи HHLA - є найсучаснішим та найбільшим контейнерним терміналом в Україні. У 2019 році на терміналі було оброблено 391438 TEU. ДП «КТО» також є єдиним публічним терміналом в Україні, тобто обслуговує усі морські лінії та експедиторів без будь-якої дискримінації. Компанія забезпечує робочими місцями більше 460 висококваліфікованих спеціалістів.

Поточна пропускна здатність терміналу, яким оперує ДП «КТО», становить 850 000 TEU на рік. Реалізація проекту «Карантинний мол» передбачає розширення пропускної здатності до 1,2 млн. TEU. Компанія ДП «КТО» має довгострокову інвестиційну угоду з Адміністрацією морських портів України, яка затверджена урядом України, для управління та розвитку контейнерного терміналу до 2044 року.

На сьогоднішній день група HHLA інвестувала понад 150 млн. євро в розвиток виробничих потужностей ДП «КТО» в Одеському порту. У 2020 році планується інвестувати ще 20 млн. євро.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

 

 

 

Детальніше...

ПІДСУМКИ-2019: стивідори Одеського порту перевантажили найбільший обсяг зернових за всю історію порту

За даними служби економіки ОФ ДП «АМПУ», у минулому році обсяг перевалки вантажів в Одеському порту сягнув позначки 25343,6 тис. тонн, що на 3645,2 тис. тонн, або на 16,8 % перевищує цифру вантажообігу 2018 року. Зростання досягнуто по усім головним позиціям номенклатури вантажів: зерновим, чорним металам, контейнерам, наливним.

 

 

Зокрема, зернових вантажів у минулому році перевантажено 9 989,5 тис. тонн. Це найвищий результат за два з чвертю століття історії порту.

 

Попередні рекорди становили у радянську епоху - 7,5 млн. тонн, а в епоху української незалежності – 9 792,2 тис. тонн (у 2015 р.). Варто підкреслити, що зернові вантажі торік показали і найкращу динаміку зростання – у порівнянні з позаминулим роком обсяг перевалки цього виду вантажу збільшився одразу на 1,9 млн. тонн.

 

Нагадаємо, що на П'ятій міжнародній конференції «Зернові термінали: нові проекти, обладнання та технології» нинішній начальник ОФ ДП «АМПУ» Руслан Сахаутдінов презентував досягнення восьми стивідорних компаній Одеського порту, які займаються перевалкою зернових. У його виступі було звернуто увагу зокрема на необхідності налагодження системного галузевого моніторингу екологічності портових елеваторів. Як заявив виступаючий, підтверджені лабораторним контролем низькі показники викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території Одеського порту є результатом багаторічної роботи адміністрації порту і приватних стивідорних компаній, в т.ч. «зерновиків», які інвестують у технології захисту навколишнього природного середовища досить великі кошти.

 

Адміністрація Одеського морського порту

Детальніше...

Адміністрація Одеського порту готова взяти на себе роль модератора круїзного напрямку Міжнародного туристичного тижня в Одесі в квітні 2020 року

Підведенню підсумків «високого» туристичного сезону в Одесі в 2019 році, а також підготовці до проведення заходів щорічного Міжнародного туристичного тижня в Одесі в квітні 2020 року і актуальним проблемам розвитку туристичної інфраструктури Південної Пальміри було присвячено засідання робочої групи з питань розвитку туризму при Одеській міській раді. Засідання за участю представників туристичних компаній, структур готельного і ресторанного бізнесу, профільних навчальних закладів, пройшло сьогодні, 20 січня, під головуванням директора департаменту культури і туризму Одеської міської ради Тетяни Маркової. Одеський порт на заході представляв начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») Руслан Сахаутдінов.

У своєму виступі Р.Сахаутдінов зокрема озвучив ряд пропозицій портовиків в контексті прийому і обслуговування круїзних туристів. Також начальник ОФ ДП «АМПУ» запропонував продовжити практику спільної участі порту і міста в престижних міжнародних круїзних виставках-конференціях - Seatrade Cruise Global і Seatrade Med.

- Як показав досвід участі в попередніх виставках, коли порт представляє можливості по прийому круїзних суден і тут же поруч представник міста презентує туристичну інфраструктуру - пам'ятки, популярні екскурсійні програми, театри і ресторани - це справляє належне враження на наших партнерів в особі операторів круїзних ліній і дає реальний результат у вигляді збільшення заявок на суднозаходи круїзних лайнерів в Одеський порт, - розповів Р.Сахаутдінов.

На сьогоднішній нараді робочої групи при Одеській мерії була також досягнута домовленість про включення до порядку денного Міжнародного туристичного тижня в Одесі комплексу питань розвитку круїзного напрямку. Роль модератора заходів по заявленій темі готова взяти на себе адміністрація порту.

На закінчення свого виступу Р.Сахаутдінов подякував міській й обласній владі за плідну співпрацю та координацію дій з адміністрацією порту у сфері розвитку туризму. Він також висловив побажання, щоб повноцінним і активним суб'єктом цієї співпраці став міжнародний аеропорт «Одеса», який в останні роки вийшов на позиції одного з найбільших і найсучасніших аеропортів України, і грає все більшу роль в розвитку туристичних та ділових зв'язків України з зарубіжжям.

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

 

Детальніше...

Традиції десять років. Водохресні купання на причалі №17 Одеського порту

19 січня, в день Хрещення Господнього в Свято-Миколаївському (Приморському) храмі на території пасажирського комплексу Одеського порту відбулася святкова літургія, а на причалі №17 була облаштована водохресна купіль - т.зв. Йордан. Для зручності купальників біля кордону причалу були закріплені дві дерев'яні люльки з перилами. Поруч з купіллю були обладнані дві роздягальні - чоловіча і жіноча. Нагляд за безпекою здійснювали рятувальники порту, представники водолазної служби та медико-санітарної частини.

 

Сотні портовиків і жителі міста скористалися можливістю поринути в крижану воду з вірою в духовне очищення і надією на зміцнення фізичних сил.

 

Традиція проводити водохресні купання на пасажирському комплексі Одеського порту налічує вже 10 років - вперше вони відбулись 19 січня 2010 року. З кожним роком кількість бажаючих пройти цей обряд саме на морському вокзалі збільшується.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Ексклюзивне інтерв'ю виконуючого обов'язки голови ДП "Адміністрація морських портів України" Райвіс Вецкаганса агентству "Інтерфакс-Україна"

Як ви оцінюєте підсумки 2019 роки для портової галузі і який прогноз на 2020 рік?

 

Для галузі це був рекордний рік. Діючі морські порти, за винятком тих, що залишилися на території Криму, встановили історичний рекорд з перевалки - 160 млн тонн. Більш ніж десятирічний максимум перевищила перевалка контейнерів - порти обробили 1 млн TEU. Серед значущих подій звичайно ж потрібно відзначити вихід на фінальну стадію пілотних концесійних конкурсів по держстивідорам в Ольвії і Херсоні.

Приємно, що наш системний підхід до розвитку портів дає свої результати. У 2019 року в Південному почав працювати один з найбільш потужних і сучасних зернових терміналів в Україні - «Нептун». В галузі створено понад 500 нових робочих місць. Для того, щоб цей проект відбувся, АМПУ ще в 2018 році завершило великий проект щодо днопоглиблення - створили глибини і акваторію там, де їх практично не було, вклавши понад 1 млрд грн. Крім цього, підхідний канал порту вже доведений до глибини 20 м, без цього говорити про подальший розвиток акваторії в глибині порту не мало б сенсу. Тепер ці проекти можуть бути реалізовані. Аналогічно ми рухаємося в Маріуполі. Після початку днопоглиблення прохідна осадка в порту була піднята вже тричі і досягла 8 м. Це робить логістику на українському Азові вигіднішою. А вже через кілька тижнів ми плануємо завершити роботи реконструкції причалу №4 в Маріуполі. Теж під новий зерновий термінал.

У 2020 році на державному рівні треба ухвалити низку важливих системних рішень, від яких буде залежати розвиток АМПУ і галузі. Це і питання про корпоратизацію АМПУ, створення нового регулятора на транспорті, підписання договорів з концесіонерами і підготовка нових проектів, визначення правил розвитку внутрішніх водних шляхів. Крім того, для подолання існуючих «вузьких місць» в логістиці потрібна реалізація масштабних проектів, як за окремими видами транспорту, так і на стику логістичних напрямків портів, річок, залізниці та автомобільних перевезень.

 

2019 року АМПУ фактично довелося працювати без затвердженого фінплану. Як це відобразилось на роботі підприємства?

 

Затвердження фінплану-2019 в грудні цього ж року - це, звичайно ж, ненормально. Чому так вийшло? Тут є цілий ряд факторів: зміна ставки дивідендів з 50% до 90%, втретє за останні три роки; перехід АМПУ на міжнародні стандарти фінансової звітності та, як наслідок, зміна підходів до фінобліку і планування. Перший проект фінплану був готовий вчасно - в кінці 2018 року, але потім нам довелося більше 10 разів вносити в нього корективи. Свою роль зіграли і спроби бізнесу проштовхнути цікаві для них проекти на шкоду тому, що АМПУ планувало спочатку зробити в 2019 році. І, звичайно ж, передвиборча гонка і зміна складу уряду зіграли свою роль. Фактично і без того складний шлях узгодження довелося проходити знову.

Процес затвердження фінплану держпідприємств в Україні неймовірно забюрократизований і тому неефективний. Міністерства переслідують часом протилежні цілі. Одне - збільшити фінансування інвестиційних проектів, інше - максимізувати надходження до бюджету. Я вважаю, що в майбутньому повноваження із затвердження фінплану підприємства повинні перейти до наглядової ради. Це зробить процес прийняття документа більш прогнозованим і спрямованим на завдання підприємства з розвитку галузі. Тільки тоді АМПУ зможе нормально планувати реалізацію проектів спільно з інвесторами, гарантувати своєчасні оплати підрядникам і не розтягувати проекти на роки.

Незважаючи на життя без фінплану, нам в 2019 році вдалося показати непоганий результат. Минулого року ми більш ніж в п'ять разів збільшили фінансування проектів з підтримки паспортних глибин. Фактично за три роки мого керівництва обсяг днопоглиблювальних робіт, проведених АМПУ, склав 70% від всього днопоглиблення зробленого з 2013 року, тобто з моменту створення підприємства. Двічі ми досягали рекордного рівня - понад 7 млн кубометрів: у 2017 році (в основному за рахунок капітального днопоглиблення в порту "Південний") і в 2019 році вже за рахунок експлуатаційного днопоглиблення в семи із тринадцяти портів і на всіх каналах, де АМПУ відповідає за безпеку судноплавства.

Крім того, ми вдвічі - до 218,5 млн грн. - збільшили фінансування ремонту власного флоту. Нам довелося ґрунтовно вкластися в ті судна, які ми прийняли від "Укрводшляха" в досить жалюгідному стані. Більше 10 суден в 2019 році проходили ремонт. В цьому році ми вперше за шість останніх років почали днопоглиблення на каскаді водосховищ Дніпра. Поки це роблять в основному підрядники, але вже цієї весни в міру виходу з ремонту техніки, потужності власного флоту спеціалізованого філії "Днопоглиблювальний флот" АМПУ збільшаться в чотири рази. В результаті буде вищі швидкість, економія і обсяг робіт.

 

Чому тоді бізнес критикує вашу ідею придбати новий землесос?

 

Я розцінюю подібні заяви бізнесу як маніпуляцію, з єдиною метою - "завалити" потрібну для держави закупівлю, щоб спробувати перерозподілити гроші на проекти, вигідні окремим компаніям. Очевидно, що для АМПУ збільшення потужності власного флоту - це нагальна потреба. Дивіться, щорічна заносимість українських каналів і акваторій - 6,8 млн кубометрів, а потужність флоту в 3,7 рази менше. При цьому послуги підрядників обходяться в 2-4 рази дорожче, ніж робота з експлуатаційного днопоглиблення своїм флотом. За попередніми розрахунками купівля нового землесоса дозволить АМПУ економити більше 400 млн грн на рік.

Ну і, нарешті, зі своїм флотом ми менше залежимо від геополітики і господарських спорів підрядників. Пам'ятаєте, ми більше року не могли знайти підрядника для робіт в Маріуполі та Бердянську - компанії не хотіли ризикувати і проводити свої судна під Керченською мостом? А в Миколаєві суди між учасниками тендеру взагалі заблокували початок днопоглиблювальних робіт майже на рік.

Тому одним з KPI для АМПУ на найближчі кілька років повинен бути вихід на обсяг днопоглиблення власним флотом на рівні 7 млн кубометрів. В результаті підприємство зможе своїми силами закривати питання експлуатаційного днопоглиблення з урахуванням щорічної заносимості каналів і акваторій, а підрядників залучати для реалізації капітального днопоглиблення.

 

Коли вже зайшла мова про днопоглиблення, чому з боку правоохоронних органів періодично лунають звинувачення в корумпованості цих тендерів?

 

Новини про корупцію при реалізації днопоглиблювальних проектів, які з подачі НАБУ час від часу з'являються в ЗМІ, стосуються попереднього керівництва. Це не складно перевірити, якщо вчитатися в зміст новин і офіційних повідомлень.

Мій підхід до тендерів простий і прозорий, і він теж привнесений з моєї європейської практики - максимум інформації про майбутні проекти на рік всім учасникам днопоглиблювального ринку як в Україні, так і за її межами. Після цього - відкритий конкурс, в Україні - на майданчику ProZorro. У тендерах АМПУ на капітальне днопоглиблення в портах "Південний" і "Чорноморськ" брало участь більшість провідних світових днопоглиблювальних компаній. В результаті переможцем стала китайська державна China Harbor Engineering Company Ltd (CHEC) - друга за величиною днопоглиблювальна компанія в світі. А економія на тендерах по проектах в двох портах склала понад 500 млн грн.

Якщо ви думаєте, що зарубіжні компанії тільки і мріють працювати в Україні, то ні. Для виконання контракту компанії-переможцю потрібно перегнати в Чорне море спеціальну техніку, а в цих широтах обсяг роботи дуже мізерний порівняно з іншими морями і якщо не планувати і далі тут працювати, то це просто невигідно. Крім того, умови укладення контрактів в Україні дуже далекі від світових практик - вони занадто забюрократизовані і викликають подив у підрядників, які звикли працювати в провідних портах Європи. Це вам підтвердить представник будь-якої з провідних днопоглиблювальних компаній світу. Ми з ними це не раз обговорювали.

 

Але в кінці 2019 року в офісах АМПУ сталася серія обшуків, пов'язаних з днопоглибленням в портах "Південний" і "Чорноморськ" ...

 

Так, тендери на проведення капітального днопоглиблення в портах "Південний" (тоді ще "Южний") і "Чорноморськ" проходили незабаром після того як я став керівником АМПУ. І за рівнем контролю з боку міністерства, експертного співтовариства, громадськості та ЗМІ в історії сучасної України їх можна порівняти хіба що з реприватизацією "Криворіжсталі".

Проведення відкритих міжнародних тендерів в системі ProZorro дозволило залучити до участі в цих тендерах провідні світові днопоглиблювальні компанії, такі як DEME Group (Бельгія), Boskalis International BV (Нідерланди), Jan De Nul NV (Бельгія) Van Oord Dredging and Marine Contractors BV (Нідерланди ) і СНЕС - найбільшу китайську державну компанію.

При цьому підрядник не тільки не отримав більше грошей, як про це заявляють, але і дав можливість нам заощадити за підсумком завершення робіт. Тільки в "Південному" по двом проектам після закінчення днопоглиблення держава отримала понад 100 млн грн економії. Для розуміння масштабу - портфель замовлень CHEC по всьому світу в минулому році перевищив 16 млрд дол. На відміну від деяких компаній, які подаються до нас на тендери зі статутним фондом в кілька тисяч гривень.

Найцікавіше, що законність і вигідність для держави і АМПУ договорів днопоглиблення в "Південному" підтверджують не тільки наведені мною цифри, але і рішення судів. Протягом двох років якась компанія "Бастін консалтинг ЛТД", яка не брала, до речі участі в тендері, намагалася опротестувати результати конкурсу в порту "Південний" в суді. У підсумку всі три інстанції - господарський, апеляційний і касаційний суди не знайшли порушень при проведенні тендеру і визнали договір з CHEC дійсним.

Китайська компанія недавно висловила своє здивування з приводу звинувачень у зловживаннях в рамках проектів в "Південному" та "Чорноморську". З огляду на, що Україна дуже зацікавлена в китайських інвестиціях і має, вибачте, ганебний досвід по проектам "Повітряний експрес" та ДПЗКУ, варто було б підходити більш виважено, висуваючи такі звинувачення Китаю.

 

Чому АМПУ ніяк не вдається припинити корупцію екологів в портах?

 

Корупцію екологів можуть припинити тільки правоохоронні органи. Причому найвищого рівня. Ми ж, зі свого боку, зробили все необхідне, щоб встановити на державному рівні чіткі рамки, які з одного боку захищають судновласників від необґрунтованих штрафів, з іншого - забезпечують покарання для тих, хто дійсно забруднює акваторії портів. АМПУ спільно з Державною регуляторною службою, бізнесом і профільними асоціаціями розробили відповідні порядки, які чітко регламентують: хто виявляє забруднення, які подальші дії кожної зі служб, як потрібно брати і аналізувати проби. Тепер важливо домогтися, щоб всі дотримувалися цих правил, яких раніше просто не існувало.

Не варто забувати, що не судна є головними забруднювачами в портах. Каналізаційні колектори і стічні води зливають свої відходи в акваторії - це величезна проблема, за яку відповідальна в першу чергу міська влада. За останній рік є прогрес в пошуку рішень з владою Миколаєва та Одеси. Однак, це тільки початок - Україні потрібно вирішити це питання на державному рівні, а можливо, і залучити міжнародну технічну допомогу.

 

А що щодо звинувачень у зловживанні при наданні лінійних знижок агентській компанії "Портінвест Лоджистік"?

 

Я скажу так: АМПУ не надає нікому і ніяких преференцій по портових зборах - у нас немає таких повноважень. Всі знижки затверджені і надаються відповідно до наказу Мінінфраструктури №316 від 2013 року, а порядок реєстрації лінії визначає інструкція, затверджена також наказом міністерства №790 від 2013 року. У ній чітко визначено, які критерії пред'являються до лінії, щоб мати право застосовувати знижки. Крім того, повноваженнями щодо реєстрації ліній закордонного плавання та контролю за їх роботою наділена Держслужба морського та річкового транспорту - так звана Морадміністрація.

АМПУ ж виступає виконавцем, який приймає від заявника необхідні документи, готує подання і передає їх на розгляд і затвердження в Морадміністрацію. Відповідно, якщо лінії Портінвест Лоджистік були зареєстровані, значить вони, як і 80% інших ліній, що зареєстровані і працюють сьогодні в українських портах, відповідають вимогам законодавства.

Я вважаю, що у звинуваченнях АМПУ в наданні преференцій, в даному випадку є комерційний інтерес з цієї конкретної лінії когось із конкурентів, судячи з усього, безпосередньо в порту "Південний". Як точно зазначив міністр (інфраструктури України Владислав Криклій - ІФ) - в портовому ринку за чужим бізнесом окремі компанії стежать краще, ніж за своїм.

Ще важливий момент для розуміння подібних фейкових заяв - знижки отримують не агенти, а судна. Адже дисбурсментські рахунки, які виставляє АМПУ, виплачують в результаті судновласники або фрахтувальники тих суден, які заходять в порти України. І у випадку лінії, знижку теж отримує судновласник і ніхто інший. Такий принцип працює в усьому світі, в тому числі і в авіації - знижку на лінію отримує власник авіасудна, а не його агент. Умови залучення судів для роботи ліній в українських портах можна і потрібно вдосконалювати і розвивати. Виходячи з досвіду європейських портів, знижки для них можуть бути і більше тих, які надаються сьогодні. Але пріоритетом тут повинні бути регулярність і кількість суднозаходів, обсяг перевезених лініями вантажів в та з портів протягом місяця, кварталу і року. Це з одного боку дасть стимул для залучення гарантованого вантажопотоку для стивідорних компаній, а з іншого - зробить зрозумілим і прозорим мотивацію надання таких знижок.

 

Давайте поговоримо про ваші подальші плани в роботі. Мінінфраструктури недавно заявило про проведення конкурсу на посаду голови АМПУ. Братимете участь?

 

Можу сказати, що тимчасовий статус накладає суттєві обмеження на роботу керівника будь-якої компанії. В першу чергу, це позначається на ефективності управління підприємством, аж до виробничої дисципліни. Проекти в портовій галузі довгострокові, і коли ти намагаєшся перевести їх з колії пострадянської рутини на нормальні європейські рейки зі зрозумілими вимогами по термінах і ефективності, у багатьох виникає думка, що це все тимчасово, потрібно трохи почекати - призначать іншого і можна буде продовжувати нічого не робити по-старому. Епоха виконуючих обов'язки повинна, нарешті, закінчитися - тут я повністю згоден з міністром.

Але на конкурс я подаватися не буду. На жаль, поки немає передумов і умов, які дозволять реалізувати ті професійні завдання, які я бачу для себе на цій посаді, щоб перебудувати українську портову галузь за найкращими європейськими моделями, для чого мене, власне і запрошували. Всі три роки я періодично стикався з тим, як прекрасні заяви та ініціативи на високому державному рівні про необхідність довгострокового розвитку інфраструктури розбивалися об завдання урядів наповнювати бюджет країни тут і зараз.

 

Це пов'язано з дивідендною політикою держави?

 

І з нею в тому числі.

 

Що будете робити далі?

 

Незважаючи на всі складнощі, Україну я дуже люблю. Це цікава, дуже перспективна і дивовижно динамічна країна. Я переконаний, що портова галузь і логістика в цілому тут буде активно розвиватися, незважаючи на проблеми, що зберігаються з керуванням в держсекторі. Інвестори, власники вантажів, банки будуть драйверами цього процесу.

Основним трендом найближчих років, на мій погляд, стане подальша інтеграція між транспортною мережею України і ЄС. І тут мій досвід роботи в умовах обох ринків і бізнес-моделей буде дуже корисний. Тому я залишаюся працювати в Україні. Швидше за все це буде приватний сектор.

 

З якими проблемами на ваш погляд доведеться працювати переможцю конкурсу?

 

В першу чергу - питання фінансової і політичної незалежності підприємства.

За останні три роки ми в АМПУ зробили дуже багато, щоб перевести систему управління підприємством на загальноприйняті в світі корпоративні стандарти. Заклали основу майбутньої незалежності підприємства і його стабільності навіть в умовах політичної турбулентності.

Держава, нарешті, сформувала політику власності для АМПУ. Створено Наглядову раду, до числа незалежних членів якого увійшли експерти зі світовим ім'ям в галузі з Бельгії, Німеччини, Нідерландів. Розроблено Кодекс корпоративного управління підприємства, проходить процес обговорення проекту закону про корпоратизацію АМПУ. Все це ставить чіткі рамки руху Адміністрації до кращих світових стандартів управління. Я щиро сподіваюся, що розпочата нами реформа управління АМПУ буде доведена до кінця, що вирішить більшу частину існуючих проблем.

Я кажу насамперед про мінімізацію політичного і бюрократичного впливу на роботу компанії і призначення топ-менеджменту АМПУ і філій. Перші відкриті відбори на посади керівників філій мені вдалося запустити в кінці 2019 року. Їх переможців вже почала затверджувати Міністерство інфраструктури. Наступний важливий крок - проведення Наглядовою радою конкурсу на посаду Глави АМПУ. Розширення функцій Наглядової ради та її подальша активна участь в роботі підприємства зробить основним критерієм кадрової політики виконання поставлених KPI. А квоти, кулуарні домовленості і призначення "своїх" людей нехай залишаться в минулому. Мені б дуже цього хотілося, як для підприємства, так і для галузі.

Питання фінансової незалежності новому керівництву також доведеться продовжувати вирішувати. Підтримка і модернізація причалів, естакад, автомобільних, залізничних доріг в портах, днопоглиблювальні проекти - це десятки мільярдів гривень, яких в АМПУ просто немає. Але при цьому абсолютно зрозумілий і опрацьований набір кроків, які дозволять збільшити інвестиційний ресурс АМПУ і диверсифікувати витрати.

Перше - в законопроекті про корпоратизацію АМПУ передбачено затвердження розміру дивідендів до бюджету на рівні 30% замість нинішніх 90%. Причому не на один-два роки, а на постійній основі. Якщо Україна хоче мати стратегічну інфраструктуру - причали та акваторії і успішно конкурувати на цьому ринку, першочерговим завданням АМПУ має бути не перерахування грошей до бюджету, а реалізація спільно з бізнесом проектів, які дають синергетичний ефект - створення робочих місць, збільшення обсягів і продуктивності перевалки, розвиток суміжних галузей і відповідно, податкових відрахувань. Ніде в Європі портові адміністрації не виплачують дивіденди в розмірі 90% від прибутку. А, наприклад, в Латвії вони звільнені не тільки від дивідендів, а й від податку на прибуток. В результаті мають можливість реінвестувати прибуток у розвиток інфраструктури.

Друга складова - створення ефективного механізму передачі причалів в концесію або оренду приватному бізнесу з обов'язковою умовою інвестувати в їх збереження і модернізацію на безповоротній основі. Якщо уряд не хоче, щоб з причалами в портах склалася така ж ситуація як з локомотивами на залізниці, цим потрібно займатися невідкладно. Адже ні в АМПУ, ні в держави найближчим часом не буде достатньо коштів для підтримки в робочому стані понад 260 причалів. Що робити в Україні з портами - зрозуміло, але потрібно чомусь постійно долати бюрократію та інертність системи.

Детальніше...