МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 8
Під обробкою: 15

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Будівлі і споруди

Будівля Управління Одеського порту

Будівля Управління Одеського порту поєднана з історією зародження першої митниці в Одесі на території порту; сучасний вигляд отримала після реконструкції 1912 р. і спочатку значилася як головна будівля одеської митниці, яка дала назву одній з найстаріших площ міста, «Митній». Зараз тут розташовані Управління порту і відділення Одеса-Порт Південної митниці (Митна площа, 1).

 

Розташування митниці в порту має свою передісторію. Ф. П. Де-Волан на фактичному плані порту й міста від 1 січня 1797 р. (для Павла I) показав два місця розташування митниці, тимчасове і нове. Нове - з повністю побудованими 7 будівлями, 3 - під митну контору з належними їй службами, 4 під склади, з колодязем та вартовою - на березі під кручею ліворуч від Великої середньої пристані, праворуч від неї знаходився недобудований новий карантин . А відкриття першої в Одесі митниці відбулося 12 квітня 1795 р. після затвердження її штатів у липні 1794 р. на тимчасовому місці, на березі під сучасним Приморським бульваром, на його початку, поруч з тимчасовим карантином. Переселитися на нове місце не вдалося через заборону Павла I продовжити будівництво порту.

 

Згідно Генеральному плану Одеси від 22 липня 1798 р. Генерал Майора Фірсова й Інженер Майора Харламова (для Павла I) митниця залишилася на колишній позиції. Потім митниця переселяється в місто не пізніше 27 липня 1803 р. З перенесенням у 1826 р. кордону порто-франко на нові рубежі втретє й установою сухопутної митниці влада вирішила за необхідне наблизити портову митницю до карантину (побудований згідно з указом 1803 р. Олександра I). У 1827 р. митницю перевели до порту, в будинок (колишній сушильний заклад) комісіонера Пішон, що купили за 80 тис. руб., неподалік від карантину. Це була триповерхова будівля (заввишки 9,3 м, в основі 17,8 х 17,1 м) під залізним дахом, з чотирма слуховими вікнами. У такому малому будинку неможливо було розмістити портову митницю, Управління митним округом (до нього надходили Одеська, Маякська, Херсонська, Миколаївська митниці). У 1831 р. вирішили побудувати більшу будівлю, недалеко від попередньої (на місці будівлі сучасного Управління порту). Будівництво було завершено тільки в 1835 р. через обвали, навислого над місцем будівлі крутого обриву.

 

Ця митниця фігурує на старовинних гравюрах: Карло Боссолі «Вхід до Одеської портової митниці» (1837р. ), «Вид Приморського бульвару з боку митниці» (1838 р; Франца Гросса «Вид на Купецьку пристань» (1850 р.), «Вид Одеси з боку митниці» (1850-і рр..), «Вид Одеси з Малої пристані» (1850-і рр..); Юлія Берндта «Карантинна гавань» (1880-і рр..). На поштових листівках зображено будівлю митниці в першому десятилітті 20 ст.

 

У музеї Одеського порту зберігається «очевидець» новобудови тих років, дубова паркетина, знайдена при реконструкції будівлі в 1996 - 1997 рр.. На паркетині «послання» від паркетників, якихось Когана й Анусевича: «Стелено Въ 1912 iюль». Після переселення на нове місце Керівник митниці 16 жовтня 1912 р. видав наказ № 170, де йшлося: «Входячи у новозбудовану Головну будівлю митниці, деякі з чиновників і купецьких повірених як раніше не залишають верхньої своєї сукні, калош, шапок, парасольок, та ін. у швейцарській і входять з ними  в службові приміщення митниці. У новій будівлі митниці таке явище, не кажучи вже про те, що воно порушує саме елементарне правило пристойності, є абсолютно ненормальним і неприпустимим».

 

У будівлі продовжувала розміщуватися митниця в перше десятиліття радянської влади в Одесі. Управління порту при начальнику порту М. Кремлянському знаходилося на Бульварі Фельдмана, 3 (Приморський бульвар , 3 - Воронцовський пров., 5, будинок П. Марини, потім Милорадовича, арх. Д. Фраполлі, 1824 р.) і лише в 30-і рр.. 20 ст. перебазувалося до будівлі митниці, де митниця продовжувала залишатися.

 

Під час Великої Вітчизняної війни будівля практично не постраждала. У 1996 - 1997 рр.. проведено реконструкцію будівлі з надбудовою мансардного поверху (архітектор Міщенко, робочий проект «Одескомунпроекту»).