МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 9
Під обробкою: 17

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Моли і гавані

Каботажна гавань

Каботажна гавань. Утворена Новим, Військовим молами і Каботажною набережною. Побудована в 1890-1905 рр.. Як і Нова гавань, утворилася завдяки Новому молу, створеному згідно реконструкції порту за проектом К. Гартлея. Якийсь час не мала назви, потім стала називатися Вугільною. Сучасна назва сформувалася до початку Першої світової війни. У той час гавань відносилась до каботажного відділу порту.

Чотири причали головної частини і західної частини Нового молу були відведені Російському страховому та транспортному суспільству, що забезпечує регулярні рейси пароплавів на Батумі. Крім того, в корені молу один причал з пакгаузом експлуатувався Північним пароплавним суспільством. Три причали каботажної набережної спеціалізувалися в основному на прийманні вугілля з моря, і вся її територія була зайнята вугільними складами. Два причали набережної відводилася для вуглевозів, один причал - для вантажних пароплавів лінії «Одеса-Ростов». Крім того, невелика ділянка набережної був закріплена для стоянки кормою пароплава, що виконує рейси на Аккерман (нині Білгород-Дністровський).

 

На східній частині Військового молу розташовувалися причали РОПІТ, обслуговуючи поштові, пасажирські і вантажні рейси по внутрішніх каботажних лініях на Херсон, Миколаїв, Скадовськ, Аккерман та ін..

 

У 1927-28 рр.. тут швартувалися численні судна, з донецьким вугіллям на регулярній лінії «Донбас-Маріуполь-Одеса». У 1936 р. на причалах Каботажної і Нової гавані було вивантажено 180 тис. тонн вугілля.

 

Після Великої Вітчизняної війни на причалі № 21 Каботажної набережної був споруджений холодильник. З 1952 р. на причалах гавані переробляли вугілля кругової регулярної лінії «Поті-Маріуполь-Одеса-Миколаїв-Поті» (передана Іллічівському порту в 1958 р.).

 

До початку 90-х склалася наступна спеціалізація причалів. № № 18, 19, 20 - пасажирський флот, на причалі № 21 - оброблялися вантажі холодильника, № 22-23 - експорт-імпорт продовольчих вантажів.

 

У гавані розташовуються: на Військовому молу - стивідорна компанія «Новотех-термінал», на Новому молу - пасажирський комплекс порту.

 

Сучасні параметри гавані: найбільша довжина - 400 м, найбільша ширина - 340 м, глибина - 9,75 м.

 

О.М. Севостьянова.

DSC 1624