МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 9
Під обробкою: 17

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Моли і гавані

ХЛЕБНАЯ ГАВАНЬ

ХЛІБНА ГАВАНЬ. Найбільша довжина - 730 м, ширина - 630 м, проектна максимальна глибина 13,5 м. Її комплекс в сучасному вигляді почали створювати з 1960 року. Тоді був побудований Портовий елеватор силосного типу, ємністю 100 тис. тонн із пірсом на причалах 44 і 45 для механічного навантаження зерна на судна з елеватора системою конвеєрів. Негативні процеси в економіці СРСР змінили вантажопотік зернових в 1963 р. з експорту на імпорт. Фахівцям порту довелося вирішувати складну технічну проблему розвороту вантажопотоку на 180 градусів. Надзвичайно важливе завдання прийому імпортного зерна змусила порт відпрацювати дві основні технологічні лінії: «трюм-елеватор-вагон, трюм-елеватор».

Слідом за зерном на початку 60-х прийшов великий вантажопотік кубинського цукру-сирцю насипом. У 1970 р. був створений механізований спеціалізований комплекс з його перевалки за проектом «ЧорноморНДІпроекту» з вантажообігом 1 млн. тонн / рік. До складу Цукрового комплексу увійшов Цукровий пірс довжиною 170 м, шириною 24 м (причали 46 і 47), обладнаний портальними кранами, грейферами, самохідними бункерами і конвеєром продуктивністю 800 т / год.

 

З Цукрового пірсу вантаж надходив на накопичувальний склад порту ємністю 50 тис. т, а так само на станцію навантаження вагонів і на склад цукрово-рафінадного заводу. До середини 70-х потреба країни в імпортному зерні істотно виросла. Потік зерна через Одеський порт збільшився з 0,2 млн. т у 1960 році до 3,8 млн. т в 1975 році. Тому Цукровий пірс був переоснащений для прийому зерна. Вздовж причалу 46 було встановлено ще один конвеєр для подачі вантажу на елеватор. На початку 80-х його замінили на більш продуктивний конвеєр (120 т / год.). За рахунок застосування більш досконалої техніки вантажопереробка збільшилася з 10-13 вагонів на добу в середині 70-х (600-800 тонн), до 48 вагонів (2880 тонн) на початку 80-х.

 

Нині продуктивність універсального пірсу становить 140 вагонів за добу.
До початку 90-х в результаті реорганізації структури порту Хлібна гавань стала виробничо-перевантажувальним комплексом (ВПК-6). У 1994 р. причали і виробничі потужності Хлібної гавані передані в оперування підприємству спільної діяльності (ПСД) «Бруклін-Київ». Нині ТОВ «Бруклін-Київ». У 2002 р. до причалу 43 були намиті нові території. Стивідорна компанія має в своєму розпорядженні два нових елеватори споруджених у 2005 р. Парк техніки ТОВ «Бруклін-Київ» включає: тягачі типу «Терберг», бульдозери, тепловози, конвеєрні лінії, протяжністю 6750 м. Сьогодні компанія має в своєму розпорядженні можливість обробки суден типу постпанамакс.

 

У колишньої Робочої гавані СРЗ «Україна» до причалу 42 (довжина - 232 м, глибина біля стінки - 13,5 м) в 2008 році намита територія під контейнерний термінал, який знаходиться в оперуванні ТОВ «Бруклін-Київ Порт». Термінал оснащений 2 причальними контейнерними перевантажувачами фірми «ZPMC» вантажопідйомністю 50 т. З використанням причалу 43 стала звичайною практикою перевалка контейнерів з суден довжиною 300 м, осадкою 12,5 м, вантажопідйомністю 70 тис. т.


Т.Н.Глеб-Кошанська.

 

 

ФОТО-1