МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 9
Під обробкою: 17

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Персоналії

ГАРРІС Едмонд

эстакада Гарриса-1

Гарріс Едмонд. Інженер, промисловець. Період діяльності в Одеському порту - 1865-1917 рр.. Найбільш відомі споруди Е.Гарріса - портова залізнична естакада (1872), пакгаузи порту (Червоні склади, 1890-ті).

 

Залізничну естакаду в Одеському порту побудували після відкриття Карантинної залізничної гілки. Чотирикілометровий шляхопровід, що простягнувся від Пересипу до оголовка Карантинного молу, для свого часу був неординарною інженерною спорудою.

 

Зверху настил - щось на зразок моста, з розташованими на відстані 6,5 м опорами або, як їх називали, биками. Настил і бики були вироблені з таких товстенних дубових дощок, брусів і колод, що витримували ешелони, що рухалися або розвантажувати одночасно на двох залізничних коліях. Через кожні 200 м в естакаду були врізані глухі кам'яні «коробки» - брандмауери, які в разі пожежі повинні були перешкоджати поширенню вогню на всю довжину дерев'яного шляхопроводу.

 

У 1902 р. на замовлення російського уряду інженер Е.Гарріс розробив проект повномасштабної модернізації Одеського порту. У проекті фігурували новітні на той час елеватори і нові якірні стоянки для кораблів. Кошторис передбачуваних робіт становив величезну суму - 15,5 млн. рублів. Очевидно через це будівництво так і не почалося.

 

Пожежа в червні 1905 року знищила найбільш видатні творіння Е.Гарріса - естакаду і пакгаузи в Одеському порту.

 

Спалену дотла естакаду, яка перетворилася на гори обвуглених шпал, над якими висіли петлі рейок, а поруч валялися догори колесами вагони, відновлювали знову ж за проектом Е.Гарріса. Відроджений шляхопровід оснастили найдосконалішими за тодішніми часами електричними транспортерами, що дозволяли переміщати вагони без використання паровозів-«зозуль».

 

Естакада остаточно загинула в 1920 р. (пішла на дрова в холодну і голодну зиму).

 

Пакгаузи до цих пір використовуються в порту за призначенням. Після 2005 р. за вказівкою начальника ДП «ОМТП» М.Павлюка будівельниками порту проводиться поетапна реставрація цього пам'ятника промислової архітектури 19-го століття.