МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 14
Під обробкою: 16

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Галузь

Максим Бурбак: реформу портової галузі необхідно продовжувати

Реформа портової галузі в Україні триватиме, а її імплементацію необхідно завершити якнайшвидше. Про це повідомив Міністр інфраструктури України Максим Бурбак під час круглого столу на тему: «Розвиток портової галузі: ключові пріоритети та напрямки».

 

«Ті реформи в галузі, які вже започатковані і які схвалюються як експертним середовищем, так і громадськістю, необхідно продовжувати. Сьогодні спостерігається зменшення вантажопотоку, зниження обсягів оброблення вантажів у портах. Наше завдання — повернути вантажопотоки в Україну. Уряд повинен вибудувати двосторонній рух, в якому інвестор зрозуміє, що його інвестиції захищені, і він може і повинен інвестувати в Україну»,— наголосив Максим Бурбак.

 

За словами Міністра, для ефективнішої роботи буде максимально залучено експертне середовище. Реформування портової галузі відбуватиметься цілком відкрито та прозоро, що стане запорукою притоку інвестицій у галузь.

 

«Вже проведено велику роботу, але ще залишаються питання, над якими необхідно працювати. В першу чергу треба остаточно викорінити корупцію на усіх рівнях, зламати існуючі корупційні схеми та повернути довіру до судової системи України»,— сказав Міністр інфраструктури.

 

За словами Максима Бурбака, важливою складовою у реформуванні портової галузі є соціальна захищеність трудових колективів, оскільки портові підприємства – це, здебільшого, містоутворюючі підприємства, де працевлаштована більшість населення. «Ми повинні забезпечити створення робочих місць, сплату податків до державного бюджету, що, у свою чергу, є гарантією своєчасної та повної виплати заробітної плати»,— наголосив Міністр.

 

Голова Федерації морських професійних спілок України Володимир Зайков зазначив, що усі питання, що виникали під час впровадження реформи, відкрито обговорювалися з колективами і мають підтримку серед працівників галузі. А Голова Федераціїроботодавців транспорту України Орест Климпуш нагадав, що ця реформа спирається на успішний іноземний досвід.

 

«Необхідно продовжувати розпочату реформу, не знижуючи темпів. Адже реанімувати українські порти сьогодні можливо лише за рахунокзалучених приватних інвестицій, за рахунок інновацій, які прийдуть до портів разом з інвесторами»,— сказав Орест Климпуш.

 

Підтримку портовій реформі теж висловив представник Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Андрій Цокол. За йогословами, варто приділяти увагу не лише законодавчому забезпеченню реформи, а й успішно реалізовувати реальні інвестиційні проекти, які будуть найкращою рекламою для потенційних інвесторів.

 

www.uspa.gov.ua

Детальніше...

В Адміністрації морських портів України обговорили хід імплементації Інформаційної системи портового співтовариства у морських портах України

11 березня в Адміністрації морських портів України відбулася нарада представників експедиторських компаній, лінійних агентів, портових операторів, перевізників, які здійснюють господарську діяльність в Одеському морському порту, а також митних органів з питання функціонування Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС).

 

Нагадаємо, на даний момент в Одеському морському порту функціонують три технологічних ланцюжка ІСПС: схема електронного документообігу при обробці імпортних навантажених контейнерів з моря на автотранспорт, аналогічна схема електронного документообігу при обробці імпортних навантажених контейнерів з моря на залізничний транспорт, а також модуль «вільна практика».

 

«Кожен наступний технологічний ланцюжок в рамках Інформаційної системи портового співтовариства в морському порту впроваджується швидше попереднього. Найближчим часом до системи будуть підключені портові оператори та лінійні агенти, що створить повний замкнутий ланцюжок участі в ІСПС всіх зацікавлених сторін у конкретному морському порту»,— зазначив начальник Служби стратегічного розвитку ДП «АМПУ» В'ячеслав Вороной.

 

Комерційний директор Центру обробки даних, компанії «ППЛ 33-35» Андрій Шевчук розповів присутнім на зустрічі про ключові етапи проходження електронного наряду в рамках ІСПС, а також про основні переваги її використання.

 

Так, при роботі в ІСПС підвищується збереження вантажу, знижується вплив людського фактора, знижується можливість виїзду вантажівза межі морського порту з підробленими дозвільними відмітками контролюючих органів.

 

«Хочу підкреслити, у всіх експедиторів залишилася можливість безперешкодного оформлення своїх вантажів без використання послуг Центру обробки даних компанії « ППЛ 33-35». У такому випадку внесення електронного наряду в ІСПС проводиться фахівцем морського порту з паперового носія як це і було раніше»,— підкреслив Андрій Шевчук.

 

Крім того, на зустрічі обговорювалося питання оптимізації роботи електронної черги оформлення нарядів. На сьогоднішній день існує вичерпний перелік факторів, які можуть вплинути на черговість оформлення нарядів. Крім того, на зустрічі запропоновано зробити електронну чергу прозорою для всіх учасників процесу.

 

«Портове співтовариство запропонувало, а ми погодилися з пропозицією, щоб в ІСПС відображався повний стан електронної чергив режимі реального часу. Щоб всі зацікавлені сторони бачили будь-які зміни у формуванні черги електронних нарядів. Наша спільназадача з експедиторами, лінійними агентами, портовими операторами — створити умови для ефективної роботи та відбудувати прозорий механізм відстоювання експедиторами своїх законних прав у разі порушення процесу»,— прокоментував інновації В'ячеслав Вороной.

 

Кінцева мета повномасштабного впровадження Інформаційної системи портового співтовариства — налагоджена робота всіх технологічних ланцюжків у всіх морських портах України. На початку березня в Києві відбулося чергове засідання Міжвідомчої робочої групи з впровадження проекту «Єдине вікно — локальне рішення» в зоні діяльності Південної митниці і портів Одеської області, на якій фахівці галузі обговорили першочергові механізми впровадження ІСПС на національному рівні. Таким чином найближчим часомдо системи почнуть підключатися не лише «контейнерні» порти, але також і інші морських порти України.

 

З 12 березня планується старт модуля ІСПС «вільна практика» в морському порту «Южний». В Іллічівському морському порту найближчим часом також заплановано перехід на дослідну експлуатацію ІСПС. Таким чином в Іллічівському морському порту оформлення контейнерів відбуватиметься з обов'язковою наявністю електронного наряду в ІСПС з паралельним використанням паперової форми наряду.

 

Інноваційна схема роботи ІСПС реалізується Адміністрацією морських портів України в рамках довгострокового проекту впровадження ІСПС в морських портах країни.

 

Як свідчить остання статистика АМПУ, станом на 11 березня 2014 року в електронному режимі в морських портах України був оброблений139 121 контейнер, і неухильне зростання йде з квітня 2013 року — з моменту переходу на дослідницький режим експлуатації та охоплення системою всіх учасників портового співтовариства в Одесі.

 

Довідка: Інформаційна система портового співтовариства — електронна інформаційна система, що об'єднує адміністрацію порту, виробничі потужності порту, стивідорні компанії, контролюючі органи і служби, агентські та експедиторські компанії чи інші державні, приватні організації, які беруть участь у транспортуванні або обробці вантажів, контейнерів, транспортних засобів, і що дозволяє здійснювати накопичення в електронному вигляді, обмін, перевірку, оформлення і передачу будь-якої інформації або документів, достатніх для контролю та оформлення товарів, контейнерів та транспортних засобів при вантажних перевезеннях.

 

Впровадження системи призвело до скорочення кількості часу на обробку судна в порту в середньому на 45 хвилин і економії 4000 пачокпаперу, що дозволяє зберегти життя понад 170 деревам на рік.

 

У Західній Європі форма «Єдиного вікна» функціонує в портах Гамбурга (Німеччина), Роттердама (Нідерланди), Антверпена (Бельгія), Фелікстоу (Великобританія), Гавра, Марселя (Франція), Барселони, Більбао (Іспанія), і т.д. На їх базі заснована Європейська асоціація, яка має на меті розвиток електронної логістики в усіх європейських портах, підвищення ефективності морських перевезень, експедиторської та логістичної діяльності в Євросоюзі.

 

Досвід великих портів Європи демонструє, що електронний обмін даними в системі портового співтовариства усуває суб'єктивне втручанняв процес регулювання зовнішньої торгівлі, прискорює транспортний процес і усуває умови для корупції.

 

Дана робота виконується в рамках плану заходів щодо виконання Програми з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом та його державами — членами, згідно з якою Україні необхідно до 2018 року інтегруватися в глобальнуєвропейську систему портових співтовариств SafeSeaNet і виконати відповідну Директиву 20/0/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20.10.2010.

 

Сайт проекту «Єдине вікно — локальне рішення» http://singlewindow.org/

 

Прес-служба ДП «АМПУ».

 

Детальніше...

Оперативні підсумки роботи морських портів України

За оперативними даними з початку року обсяг вантажопереробки в морських портах України склав −22 млн. 696 тис. тонн, що відповідає рівню 2013 року.

 

• Державними портовими операторами було перероблено — 6 млн. 526 тис. тонн (29% загального обсягу);

 

• Приватними портовими операторами через всі причали було перероблено — 16 млн. 170 тис. тонн (71% загального обсягу). У томучислі, приватними портовими операторами через причали АМПУ — 8 млн. 521 тис. тонн (38% загального обсягу).

 

Переробка експортних вантажів склала 16 млн. 40 тис. тонн (приріст на 7,4% до показників 2013 р.), імпортних — 2 млн. 26 тис. тонн (падіння на 22% до показників 2013).

 

Перевалка транзитних вантажів склала 4 млн. 569 тис. тонн (падіння на 9,4% до показників 2013 р.), каботажних — 61 тис. тонн (падіння на 69,6% до показників минулого року).

 

Переробка контейнерів у морських портах становила – 115133 TEU (зростання на 1,9% до того ж періоду 2013 р.).

 

За інформацією служби експлуатації ДП «Адміністрація морських портів України» всі морські порти України функціонують у штатномурежимі.

 

За минулі вихідні (1–2 березня) в акваторіях морських портів України було перевантажено 655 тисяч тонн вантажів різної номенклатури.

 

Вантажно-розвантажувальні роботи в морських портах виконуються вчасно. Всі стивідорні компанії, що здійснюють господарську діяльність на територіях морських портів функціонують у звичайному режимі. Перебоїв з обробкою транспортних засобівне спостерігається.

 

Льодова кампанія на сьогоднішній день триває в порту Маріуполь.

 

На 15.00 03 березня 2014 р. в акваторіях морських портів під обробкою біля причалів знаходиться 36 суден.

 

Прес-служба ДП «АМПУ».

Детальніше...

Максим Бурбак: найближчим часом буде проведено аудит Міністерства інфраструктури і підпорядкованих підприємств та визначено кроки по стабілізації ситуації у галузі

Колектив Міністерства інфраструктури України зустрівся із новим очільником відомства – Міністром інфраструктури Максимом Бурбаком. Він наголосив, що передусім робота нинішнього складу Уряду буде спрямована на виведення країни з кризи та боротьбу ізбудь-якими проявами корупції.

 

За словами Міністра, першим його завданням стане проведення аудиту Міністерства та усіх підпорядкованих підприємств.

 

«Прем’єр-міністр озвучив нашу програму. Це будуть непопулярні кроки. Однак, ми розуміємо необхідність модернізації галузі і викорінення проявів корупції — це те, чого чекають від нас люди. Ті події, які відбулися останнім часом, те, до чого вони призвели, не дають мені права схибити перед нашими людьми. Я нищівно боротимусь із проявами корупції, тому почну з аудиту справ Мінінфраструктури й по кожному підприємству, що входять до його сфери управління. Після цього ми визначимося з першими кроками по стабілізації ситуації», - сказав він.

 

Стосовно кадрових рішень Максим Бурбак визначиться упродовж кількох днів після ознайомлення із реальним станом справ у Міністерстві. «Тут я буду і в суботу, і в неділю, щоб увійти в курс справ. Я цілком відкритий до всіх пропозицій, які допоможуть вивести галузь із кризи»,— наголосив Міністр.

 

Також Максим Бурбак висловив впевненість у плідній і злагодженій роботі усього колективу транспортно-дорожнього комплексу та поштового зв’язку.

 

«Прошу колектив із розумінням ставитися до моїх майбутніх рішень. Впевнений, що у нашому спілкуванні буде максимум демократичності і лише професійні відносини. Впевнений, що нашим колективом ми гідно пройдемо усі випробування, ми всі разом подолаємо цю кризу і вийдемо на новий рівень. Усіх запрошую до плідної співпраці»,— зазначив Максим Бурбак, звертаючись до працівників мінінфраструктури.

 

Довідка. Максим Бурбак народився 1976 р. у Чернівцях. У 1998 році закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету іменіЮ. Федьковича, спеціальність «Правознавство». У 2006–2008 роках — заступник директора ТОВ «Фінтраст» (Чернівці), з липня 2008 року – в.о. директора ТОВ «Буковина Авто Альянс» (Чернівці), у 2010–2012 роках – депутат Чернівецької облради, 2012–2014 роки – народний депутат VII скликання Верховної Ради України, фракція ВО «Батьківщина». З 2014 року Міністр інфраструктури України. Одружений, має двох дітей.

 

mtu.gov.ua

Детальніше...

Одеський морський порт став членом Ecoports

6 лютого адміністрація Одеського морського порту стала членом робочого проекту Ecoports в складі Європейської організації морських портів. Це стало можливим завдяки системній підготовчій роботі, проведеної в морському порту, якісній організації системи екологічної безпеки та відповідності високим європейським вимогам.

 

Нагадаємо, в листопаді 2013 р. українська портова галузь вперше була представлена на найбільшому екологічному форумі «GreenPort Congress 2013» (Антверпен, Бельгія). У ході зустрічі представники ДП «Адміністрація морських портів України» заявили про початок процедури вступу в Європейську асоціацію «Зелених портів» — «Ecoports» і намір українських морських гаваней стати частиною Європейської організації морських портів ESPO.

 

«Одеса першим з українських морських портів пройшла складний шлях приєднання до сім'ї «Зелених портів» Європи. Це показниквідповідності високим вимогам екологічної безпеки, що діють в портах Європи. Сьогодні таку ж підготовчу роботу ведуть Іллічівський морський порт і морський порт «Южний»,— підкреслив начальник відділу екологічної безпеки ДП «АМПУ» Сергій Пєрфільєв.

 

Прес -служба ДП «АМПУ».

  

Детальніше...

Щоб отримати кваліфікаційний документ, український моряк повинен зробити «не більше трьох підходів до «єдиного вікна» — з матеріалів круглого столу з реформи сфери підготовки та дипломування моряків

Переклад в електронний формат процедури оцінки кваліфікаційних знань дозволить мінімізувати корупційний фактор у системі підготовки та дипломування моряків. Але впровадження комп'ютерних тестів не повинно погіршити рівень підготовки вітчизняного плавскладу, який сьогодні є одним з найвищих у світі. Пошуку «золотої середини» в концептуальному вирішенні реформи сфери дипломування моряків булаприсвячена дискусія фахівців за круглим столом, який відбувся 28 січня в Одесі під головуванням заступника Міністра інфраструктури Дмитра Демидовича.

 

Своє бачення реформи в ході круглого столу висловили експерти Держінспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Інституту післядипломної освіти фахівців морського і річкового транспорту (м. Одеса), капітани морських портів, представники морських ВНЗ та крюїнгових агентств.

 

У своєму вступному слові на зустрічі Дмитро Демидович зазначив, що винесені на обговорення питання чіпають інтереси 200 тисячукраїнських моряків і, більше того, ініційований самими моряками, які звертаються до Мінінфраструктури безпосередньо, або через свої повноважні об'єднання, з проханнями про приведення вітчизняної системи дипломування у відповідність до міжнародної практики. Головний недолік в даній сфері, за словами заступника Міністра, полягає в тому, що громіздка і забюрократизована процедура видачі кваліфікаційних документів моряків створила сприятливий грунт для виникнення різного роду «фінансових посередників», що пропонують сірі схеми отримання дипломів. Дане явище, зробив акцент Дмитро Демидович, підриває авторитет українського плавскладу на міжнародному ринку праці. Вирішити дану проблему можна за допомогою розробки концептуально нової системи підготовки та дипломування, яка

 

а ) буде будуватися на основі «високих технологій»;
б) буде враховувати останні вимоги Міжнародних конвенцій у галузі торговельного судноплавства;
в) істотно спростить процедуру отримання кваліфікаційних документів без шкоди якості професійної підготовки моряка;
г) мінімізує можливість корупційних дій в даній сфері.

 

Першими кроками в даному напрямку за зауваженням заст. Міністра можна вважати прийняті минулого року з ініціативи Мінінфраструктури нормативні документи, які скасовують низку вимог щодо дипломування та підтвердженню дипломів командного складу і впроваджують європейську практику видачі рядовому плавскладу безстрокових сертифікатів (раніше їх треба було підтверджувати кожні5 років).

 

Бачення міністерством подальших кроків реформи в комплексі, було представлено в ході презентації, підготовленої дляучасників круглого столу фахівцями Держінспекції з питань підготовки та дипломування моряків.

 

Центральними у зазначеній презентації можна вважати розділи, що регламентують впровадження принципово нової системи здачі моряками кваліфікаційних іспитів допомогою комп'ютерного тестування і перекладу самої процедури отримання дипломів у формат«єдиного вікна».

 

- Ми суттєво полегшимо життя українського моряка, якщо він зробить не більше трьох підходів до «єдиного вікна»,— зазначив з даного приводу Дмитро Демидович.— Перший раз він підійде до нього, щоб здати документи, другий раз — щоб здати іспит, якийу нього прийме комп'ютер, і третій раз — щоб отримати диплом або його підтвердження. Вплив т.зв. «людського фактора», необхідність в « посередниках» при такій системі практично зводиться нанівець...

 

У заключній частині круглого столу його учасники отримали методологічні матеріали, які знадобляться їм для виконання свого роду домашнього завдання на лютий-місяць. Зокрема, зацікавленим сторонам запропоновано підготувати свої варіанти нового переліку обов'язкових курсів підготовки моряків при підвищенні на посаді і підтвердження диплома, викласти бачення нових процедур дипломування моряків і процедури комп'ютерного тестування плавскладу.

 

Окремо слід зазначити, що червоною ниткою дискусії за круглим столом пройшла теза про необхідність реформувати чинну систему дипломування таким чином, щоб були збережені традиції радянської системи морської освіти та перепідготовки, які сьогодні значною мірою забезпечують високий рівень конкурентоспроможності українського моряка на міжнародному ринку праці.

 

Прес -служба ДП «АМПУ».

 

Детальніше...

Плюси і мінуси реалізації портової реформи обговорили в Одесі

Сьогодні в Одесі відбулося обговорення підсумків 2013 року, планів розвитку та реформування морської галузі в 2014-му році у форматі « круглого столу».

 

У дискусії з актуальних проблем морегосподарського комплексу України та його перспективам взяли участь заступник Міністра міністерства інфраструктури України Дмитро Демидович, директор Департаменту держполітики в галузі морського і річкового транспорту МІУ Володимир Севрюков, начальник Укрморрічінспекції Григорій Соболевський, Голова ДП «Адміністрація морських портів України»Юрій Васьков і представники провідних галузевих ЗМІ.

 

У своєму виступі Дмитро Демидович зробив акценти на результатах вантажопереробки, фінансових та інвестиційних показникахпортів України.

 

З основних подій і досягнень у морській галузі у 2013 році заступник Міністра інфраструктури зазначив набуття чинності Закону «Про морські порти України», яким визначено правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності в морських портах України, і початок практичної реалізації його положень.
Для імплементації даного Закону в українське законодавство та розвитку морської галузі були розроблені 37 нормативних актів.

 

Відповідно до Закону, було створено і почало діяльність ДП «Адміністрація морських портів України».

 

Основними цілями підприємства, відповідно до світової практики, є:
— Ефективне використання державного майна на праві господарського управління з метою отримання максимального прибутку.
— Забезпечення всіх суб'єктів (державних, приватних і т.д.) рівноправним доступом до стратегічних об'єктів портової інфраструктури.

 

Ще одним важливим кроком стало затвердження Постановою КМУ «Стратегії розвитку морських портів до 2038 року». Відповіднодо цього документа порти розробили Плани розвитку (кожен План містить 5 напрямків: днопоглиблення, розвиток інфраструктури морських терміналів, розвиток автомобільної та залізничної інфраструктури, а також інвестиції в інші напрями). Плани затверджені ДП «АМПУ» і узгоджені з КМУ і МІУ.

 

Голова ДП «АМПУ» Юрій Васьков в свою чергу додав, що в 2013 році Адміністрацією складений Реєстр морських портів, який буде опубліковано після визначення меж територій морських портів, підготовлено та затверджено Постанову КМУ про порядок відкриття та закриття морпортів.

 

АМПУ веде активну роботу по впровадженню єдиної Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) в морських портах України.Так в Одеському порту з 02.09.13 р. відмовилися від паперового наряду при оформленні навантажених імпортних контейнерів, що вивозяться автотранспортом. З 25.11.2013 р. паралельно з паперовим працює електронний наряд на залізничний транспорт.В Іллічівському порту система працює в тестовому режимі для автотранспорту (паралельно з паперовим варіантом). Впроваджено електронну чергу при візуванні нарядів. Розпочато реалізацію проекту в порту Южний з впровадження вільної практики. Наступнимна черзі в рамках реалізації системи буде Маріупольський морський порт.

 

Прийнято участь у підготовці законопроектів з повернення пільг СЕЗ «Порто-франко» і СЕЗ « Рені». Законопроекти 19.12.2013 р. зареєстровані у ВР. На даний момент знаходяться на узгодженні в КМУ та профільних міністерствах.

 

Як зазначив Дмитро Демидович, в 2014 році продовжиться робота над інфраструктурними проектами, розпочатими в 2013 році з реконструкції підхідного каналу в морському порту «Южний». Планується довести глибини порту до 21 метра (на кінець 2013 р.—17 метрів). Крім того, в Одеському порту наближається до завершення будівництво контейнерного терміналу на Карантинному молу, спільний проект адміністрації Одеського порту, ДП «ОМТП» і ДП «ГПК — Україна». Ведеться будівництво причалу 1-"з" для зерноперевантажувального комплексу (інвестори — адміністрація Одеського порту, ДП «ОМТП» і компанія «Бруклін -Київ»).Буде розпочато реалізацію ряду інших проектів.

 

За словами Дмитра Демидовича основними завданнями МІУ на 2014 рік мають стати завершення нормативної імплементації Закону «Про морські порти України», реалізація перших концесійних проектів та залучення до вітчизняних портів інвесторів зі стабільними вантажопотоками, продовження ефективного діалогу з профспілками галузі.

 

Негативними чинниками, що стримують розвиток портової галузі, за словами Юрія Васькова, є низька конкурентоспроможність держпідприємств, необхідність підвищення рівня довіри інвесторів, бюрократичні зволікання у прийнятті рішень з відтворення спеціальних економічних зон, а також той факт, що Закон не поширюється на рибні та річкові порти.


У ході спілкування журналістів також цікавили питання щодо залізничних тарифів на транзитні та інші вантажі, екологічних аспектів роботипортів, перспектив портів Дунайського регіону та інші.

 

Представники МІУ та АМПУ не залишили без уваги жодної з піднятих в дискусії тем і висловили готовність і надалі забезпечитижурналістів максимально детальними відповідями на всі питання.

 

Представники ЗМІ відзначили переваги спілкування у форматі « круглого столу» і висловили надію, що такі зустрічі відбуватимуться щоквартально.

 

Прес -служба ДП «АМПУ»

 

Детальніше...

Створення національного Реєстру суден повинно стати інструментом повернення українського флоту під український прапор і відкрити друге дихання вітчизняному суднобудуванню

Філософію і архітектуру майбутнього Реєстру морських і річкових суден України, розробку якого ініціює Міністерство інфраструктури, обговорили сьогодні в Одесі на першій нараді робочої групи під головуванням заступника Міністра МІУ Дмитра Демидовича. У нарадівзяли участь директор Департаменту держполітики в галузі морського і річкового транспорту Володимир Севрюков, начальник Укрморрічінспекції Григорій Соболевський, Голова ДП «Адміністрація морських портів України» Юрій Васьков, ректори морських вузів і представники юридичних компаній, що працюють в сфері морського бізнесу.

 

У ході дискусії учасники зустрічі зійшлися на думці, що відсутність комфортних умов, які б стимулювали судновласників реєструвати судна під українським прапором, не дозволяє Україні в повній мірі реалізувати свій потенціал морської держави і не дає можливості ефективно розвиватися вітчизняному суднобудуванню. Починати роботу по створенню таких умов необхідно насамперед з розробки законодавчого акту, в якому були б зібрані і адаптовані до національних умов світові стандарти процедури реєстрації флоту, зафіксовані прийнятні ставки оподаткування як самої реєстрації, так і доходів від експлуатації суден, вигідні для банків алгоритми участі в угодах купівлі -продажу працюючих суден та інвестуванні в будівництво нових.

 

Таким документом може і повинен стати Закон «Про Міжнародний Реєстр морських і річкових суден України». Відповідаючи на питання,яким бути новому Закону, учасники наради аналізували сильні і слабкі сторони аналогічних Реєстрів Панами, Росії, Грузії, Молдови та інших країн. Також були заслухані пропозиції вчених Одеської національної морської академії та представника юридичної компанії «АНК», викладає точку зору судновласників.

 

На нараді також порушувалося питання про необхідність ратифікації Україною Міжнародної конвенції про морське судноплавство MLC-2006, яка об'єднує в єдиному документі більше 35 діючих конвенцій МОП в галузі морського торговельного судноплавства, охоплює56 держав прапора і 80% тоннажу світового торговельного флоту.

 

Висловлюючись з даної проблеми, Д. Демидович інформував учасників зустрічі про те, що фахівцями Мінінфраструктури готується пакетдокументів щодо ратифікації Україною Конвенції MLC-2006. До теперішнього часу вже підготовлено проект відповідної Постанови Кабінету міністрів.

 

За підсумками наради в Одесі Д. Демидович доручив керівництву Укрморрічінспекції взяти на себе роль координатора розробки Закону «Про Реєстр морських і річкових суден України» з урахуванням вимог чинного законодавства (в т. ч. КТC), зарубіжного досвіду, рекомендацій учених і юристів, пропозицій судновласників і суднобудівників. Проведення другої наради робочої групи, на якій планується розглянути «тезисно платформу» нового національного Реєстру суден, призначено на початок березня п.р.

 

Прес -служба ДП «Адміністрація морських портів України»

 

Детальніше...

Підсумки роботи морських портів України в 2013 року

За даними головної диспетчерської ДП «АМПУ», за 12 місяців 2013 року обсяг вантажопереробки в морських портах України склав —148 млн. тонн (98% до аналогічного періоду 2012 р.):

 

• Державними стивідорами системи Мінінфраструктури було перероблено — 53 млн. тонн (35,8% загального обсягу);

 

• Приватними стивідорами через всі причали було перероблено — 95 млн. тонн (64,2% загального обсягу). У тому числі, приватними стивідорами через причали АМПУ — 52 млн. тонн (35,1% загального обсягу).

 

Українські морські порти наростили переробку імпортних вантажів до 17,9 млн. тонн (приріст на 11,7%), каботажних до 2,8 млн. тонн (приріст на 22,4%).

 

Переробка експортних вантажів склала 99,9 млн. тонн (приріст на 2,8%), транзитних — 27,1 млн. тонн (76,9% від показників минулогороку).

 

Переробка контейнерів у морських портах становила — 786 716 TEU (приріст на 8,5% до того ж періоду 2012 р.).

 

Більш детальну інформацію можна знайти в розділі «Показники роботи».

 

Прес -служба ДП «АМПУ».

Детальніше...

Адміністрація морських портів України зможе брати участь у концесійних проектах — на засіданні уряду ухвалено відповідну постанову

Уряд та Міністерство інфраструктури України продовжують системну роботу із реалізації реформи морської галузі на підставі положень Закону «Про морські порти України».

 

Черговим кроком стало прийняття Кабінетом Міністрів України 9 січня 2014 року Постанови «Про внесення змін до Перелікуоб’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію».

 

Документ, розроблений Мінінфраструктури, передбачає доповнення Переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватисяв концесію, об'єктами, що знаходяться на балансі Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

 

Ухвалення цієї Постанови – черговий важливий етап портової реформи, який відкриває можливості для практичної реалізації інвестиційних проектів у формі концесії. Проведення перших концесійних конкурсів, яке стає можливим завдяки прийняттю цього Документу, розширить інвестиційні можливості портової галузі, дозволить залучити додаткові кошти у розвиток портової інфраструктури, значно покращить інвестиційний клімат та довіру інвесторів до України.

 

Необхідність внесення змін до Переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, обумовлена відсутністю нормативного врегулювання реалізації положень Закону «Про морські порти України» в частині впровадження концесійних проектів. Адже, у деяких випадках реалізація перспективних інвестиційних проектів є неможливою без включення у концесійний проект об’єктів, що знаходяться у власності ДП «АМПУ».

 

Як зазначив Голова ДП «АМПУ» Юрій Васьков, включення об’єктів, що перебувають на балансі Адміністрації до переліку потенційнихоб’єктів концесії – цілком логічно та необхідно для того, щоб створити максимально комфортні та зрозумілі умови для інвестування та роботи у портах ефективних стивідорних компаній.

 

Він підкреслив, що мова не йде про АМПУ в цілому – як підприємства. У концесію можуть надаватися об’єкти портової інфраструктури, визначені статтею 23 Закону «Про морські порти України» — причали, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи (до першогорозгалуження за межами порту), лінії зв’язку, засоби тепло-газо-водо- та електропостачання, інженерні комунікації.

 

Докладніше - на сайті www.uspa.gov.ua

Детальніше...

Міністр інфраструктури України Володимир Козак: Євроінтеграційний рух України буде продовжуватися

Євроінтеграційні процеси в Україні не припинені, вони будуть продовжуватися, - зазначив Міністр інфраструктури України Володимир Козак під час зустрічей з представниками трудових колективів транспортної галузі, студентами та викладачами профільних вузів. Але у дуже складній ситуації, яка склалась у національній економіці через втрату великого обсягу експорту до Росії і країн Митного Союзу та загальне погіршення торгівельно-економічного співробітництва з нашими східними сусідами, поспішне підписання Угоди про Асоціацію сьогодні принесе Україні більше ризиків, загроз і втрат, ніж вигоди, користі і стабільності. Адже, попри численні спроби українського Уряду обговорити з європейськими колегами питання можливих компенсацій у вигляді ширшого доступу українських товарів до європейськоого ринку та надання Україні кредиту на сприйнятних умовах на перехідний період, представники ЄС не надали жодних конкретних відповідей.  Фактично, крім нічим не підкріплених окремих звернень європейських політиків до Росії,  Україна не отримала ніякої практичної допомоги і була залишена сам-на-сам із своїми проблемами.

 

Саме тому Урядом зі всією відповідальністю прийнято непросте рішення про паузу у процесі підписання Угоди про Асоціацію з ЄС та запропоновано обговорити подальші перспективи європейської інтеграції нашої країни із збереженням нормального, добросусідського та взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва з Росією та країнами Митного союзу в тристоронньому форматі: Україна – ЄС – Росія.

 

«Співпраця України з ЄС триває, і Міністерство інфраструктури України продовжує активно співпрацювати з європейськими колегами з підготовки низки спільних і взаємовигідних для України і країн ЄС угод», – зауважив Міністр. 27 листопада Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул підписав у Брюселі угоду, згідно з якою Європейський Союз надасть нашій країні кошти для модернізації аеронавігаційної системи, що приведе безпеку польотів у повну відповідність до європейських стандартів. Саме під час Вільнюського самміту буде парафовано договір про Спільний авіаційний простір – «відкрите небо».

 

«Ця угода відкриє наш ринок для європейських авіаперевізників, дасть змогу українським перевізникам запровадити нові маршрути, створить більш конкурентні умови. Це дозволить українцям отримати більш різноманітний сервіс за нижчими цінами», – зауважив Володимир Козак.

 

Також підписані угоди у сфері залізничного транспорту з Молдовою, готуються до підписання відповідні угоди з Боснією. Ці документи сприятимуть значній лібералізації залізничних перевезень, посиленню транзитного потенціалу наших країн, залученню додаткових вантажопотоків. Крім того, угода з Молдовою передбачає суттєве полегшення митних і прикордонних процедур для пасажирів і вантажів. Завдяки цьому документу буде скорочено довжину маршруту і час в дорозі поїзда Київ-Чернівці. Це створює більш комфортні умови для пасажирів, і дає змогу залучити додаткові потоки українських і зарубіжних туристів до Буковини  – регіону з унікальною історико-культурною спадщиною.

 

У рамках міжнародної діяльності Україна планує продовжувати збільшення обсягів вантажних операцій у портах Чорноморського регіону, розвивати перевезення поїздом «Вікінг». Крім того, сьогодні азербайджанська сторона зацікавлена приєднатися до Угоди про розвиток перевезень вантажів у напрямку Балтійське море – Чорне море, яка була укладена 12 травня 2008 року між транспортними відомствами України, Литви та Білорусі. Пізніше до Угоди приєдналися Грузія та Молдова.

 

Європейські вантажовідправники у свою чергу висловлюють зацікавленість у подальшому розвитку проекту контейнерного поїзда «ZUBR». Для залізничників України, Європи, країн «Східного Партнерства» та Митного Союзу – це залучення нових транзитних потоків як з Європи в Азію, так і навпаки.

 

Лише за 2013 рік Міністерством інфраструктури було підготовлено та організовано підписання угод в сфері транспорту та туризму між Кабінетом Міністрів України та Урядами Угорщини (про міжнародні комбіновані перевезення), Чорногорії (про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів), Республіки Сербія (про співробітництво в галузі залізничного транспорту та про співробітництво у сфері туризму).

 

“Це лише окремі приклади масштабної роботи з поглиблення євроінтеграції, яка виконується Україною і продовжуватиметься надалі, незалежно від процесу підписання Угоди про Асоціацію з ЄС”, – підкреслив Міністр.

 

Але водночас Володимир Козак нагадав, що країни Митного Союзу і, в першу чергу, Росія, є ключовими партнерами України в ряді стратегічних проектів розвитку транспортної системи та транспортної промисловості. Так, спільно з російськими партнерами в Україні починається реалізація проекту з виробництва магістральних електровозів на підприємстві «Луганськтепловоз». У результаті  його реалізації українське підприємство і понад 20 його суміжників будуть забезпечені стабільними замовленнями, ступінь локалізації виробництва вітчизняних комплектуючих поступово буде доведена до рівня 90%, а українські залізниці отримають кілька сотень сучасних локомотивів: 230 електровозів постійного струму (2ЕЛ4) і 70 вантажних електровозів змінного струму (2ЕЛ5).

 

Крім того, укладено договори на придбання послуг фінансового лізингу для поставки до 2017 року 50 вантажних електровозів постійного струму 2ЕС10 компанії «Уральські локомотиви» (43 – Львівська дорога, 7 – Донецька). Зазначені електровози будуть використані на складному гірському профілі Карпат і з важкими поїздами (більше 5 тис. тонн) на дільницях Донецької і Придніпровської залізниць.

 

Тобто програма оновлення локомотивного парку передбачає залучення підприємств, власниками яких є російські компанії. У разі подальшого погіршення відносин із РФ виконання цієї програми та постачання нової техніки може бути припинено.

 

Безперечно, нормалізація відносин як з ЄС, так і з Росією – пріоритет будь-якої галузі української економіки, а транспортної – особливо. Укрзалізниця – перевізник, який займає ключове транзитне положення між країнами ЄС і МС, тому будь-яке політичне напруження, протистояння, торговельні війни відображаються негативно на обсягах перевезень і, відповідно, на доходах залізниць. Теж саме стосується і наших портів, які вже зазнали значних втрат через скорочення вантажообігу з РФ та країнами Митного Союзу.

 

Підписання Угоди про Асаоціацію сьогодні збільшить доходи від українського експорту до ЄС не більше, ніж на 200 млн. євро (зростання українського експорту до ЄС – не більше 1 млрд. євро при зростанні імпорту з ЄС на не менше 800 млн. євро). Це при тому, що Україна експортує до Європи товарів із низькою доданою вартістю на 15 млрд. євро на рік, а імпортує з Європи товарів із високою доданою вартістю на 24 млрд. євро на рік. При цьому втрати у торговельно-економічній співпраці з Росією вже в 2013 році склали 23% від традиційного обсягу товарообігу. Зокрема обсяги перевезень залізничним транспортом між Україною і Росією впали на 6%. Обсяг транзитних перевезень проти 10 місяців минулого року знизився більше, ніж на 19%. За січень-жовтень 2013 року обсяги перевезень вантажів між Україною і країнами Митного союзу знизилися на 8,4%. Для порівняння: вантажообіг із країнами ЄС практично вдвічі менший.

 

Доходи від залізничних перевезень зменшились до відповідного періоду минулого року на 2,2 млрд. грн. (5,8%). Унаслідок цього заплановане підвищення зарплат із 1 грудня може бути відкладено на 1 січня 2014 року. Крім того, підписання Угоди про Асоціацію сьогодні, може ускладнити впровадження електронного документообігу з країнами Митного Союзу. А посилення режиму прикордонної діяльності та контроль за в'їздом громадян України до РФ може призвести до продовження практики висадки пасажирів із поїздів і загального зниження пасажиропотоку у міжнародному - найпривабливішому у сегменті пасажирських перевезень – сполученні.

 

Також Міністр зауважив, що за 6 місяців 2013 року морськими портами перероблено на 17% менше вантажів із РФ, ніж за аналогічний період минулого року, і на 28,4% менше вантажів, які прямували до РФ. У 2014 році експорт українських товарів до Росії може скоротитися на 8 млрд. доларів. При цьому найбільше постраждають сільське господарство (можливий падіння експорту на 50%), харчова промисловість (40%), виробництво хімічної, немінеральної продукції та машинобудування (20%).

 

«Реалії справ такі, що через світову кризу Україна вже втратила значну частину товаро- і вантажообігу з країнами Азії, Близького і Далекого Сходу. І сьогодні тільки збереження нормальних відносин із Росією і країнами Митного Союзу дозволить зберегти нашу промисловість, причому не тільки гірничо-металургійну та машинобудівну на Сході, а й сільськогосподарську та харчову в Центрі та на Заході України. Саме тому хочу наголосити, що тільки розвиток торговельно-економічного співробітництва як з ЄС, так і з Росією та країнами Митного Союзу й іншими партнерами, зацікавленими в українських товарах, дозволить завантажити нашу транспортну систему, забезпечити людей роботою, зарплатою і соціальними пакетами», – додав Міністр.

 

Ще одним ризиковим фактором для України є те, що МВФ запропонував абсолютно неприйнятні умови для отримання Україною нового кредиту. Згода на ці умови призведе до підвищення розцінок для населення на газ та гаряче водопостачання в 2,5 рази. Крім того, ми будемо зобов'язані заморозити рівень зарплат і пенсій, знизити бюджетні витрати, що спричинить скорочення працівників бюджетної сфери – лікарів, вчителів тощо, припинити підтримку сільського господарства, що призведе до втрати роботи тисячами працівників села і зростанню цін на продукти харчування, і підтримку курсу гривні. А це, у свою чергу, призведе до зростання цін на імпортні товари, на паливо і, як наслідок, на всі товари і послуги. А девальвація гривні, якої вимагає МВФ – це зниження реальних доходів громадян і загальне подорожчання життя. Фінансовий стан більшості українців не дозволяє Уряду дати згоду на такі різкі та болісні для людей кроки.

 

«За нинішніх доходів наших громадян Уряд вважає неприйнятними умови МВФ. Такі рішення можуть бути прийняті лише тоді, коли є підйом виробництва, коли немає рецесії в усьому світі», - підкреслив Міністр інфраструктури.

 

Відтак, оскільки поки що Україна не в змозі виконати умови МВФ, а Євросоюз не гарантує компенсації втрат від зниження торговельної активності з Росією та іншими країнами СНД,  Уряд наполягає на тристоронньому форматі переговорів – за участю РФ - щодо Асоціації України з Євросоюзом.

 

«Асоціація – це ще не членство у Євросоюзі. Ми не отримаємо відразу безвізовий режим із країнами ЄС, і не станемо завтра жити краще. Асоціація - це передусім взяття на себе великих зобов’язань. Приміром, за оцінками Єврокомісії у сфері транспорту, на автомобільному транспорті необхідно 3-5 років, на залізничному – 8-10 років, у дорожній галузі – 3-6 років, щоб змінити усю структуру, привести у відповідність усі нормативно-правові акти для того, щоб європейська спільнота визнала, що по цих напрямках Україна готова до членства в ЄС», - зазначив Володимир Козак.

 

За його словами, на шляху до таких змін Уряд зобов’язаний враховувати економічний інтерес, жодним чином не зменшувати соціальну захищеність населення України та спрямовувати зусилля на підвищення добробуту громадян.

 

Володимир Козак зауважив, що у разі підписання Угоди про асоціацію у сьогоднішніх умовах, Україна понесе значні втрати – ввійшовши у зону вільної торгівлі з ЄС, наша держава не матиме вільної торгівлі із країнами Митного союзу та СНД.

 

Угода про Асоціацію може бути підписана навесні 2014 року, коли Україна, збереже нормальні і взаємовигідні відносини з Росією і країнами Митного Союзу та зможе стабілізувати свою економіку. Але слід пам’ятати, що навіть у випадку швидкого вирішення всіх проблемних питань із РФ та ЄС, європейська Асоціація на практиці буде дуже складним та фінансово витратним для України процесом. 

 

«Адаптація нашої економіки до директив, стандартів і норм ЄС коштуватиме нам 160 млрд. євро. Тільки в наступні 3 роки ми повинні будемо витрачати на це 15-20 млрд. євро на рік. А раніше взяті Україною зобов'язання в енергетиці (2-й і 3-й енергопакет) – це плюс ще майже 15 млрд. євро щорічних витрат до 2020 р.

 

Таким чином, з української економіки щороку будуть вилучатися величезні кошти без істотної віддачі навіть у довгостроковій перспективі», – зазначив Володимир Козак та додав, що хоча ЄС пропонує Україні допомогу в розмірі 600 млн. євро, ця сума в 10 разів менше наших втрат від погіршення торгово-економічних відносин із Росією тільки за 9 місяців.

 

При чому Польща свого часу отримала від ЄС 83 млрд. євро і реструктуризацію боргів на 52 млрд., дотації ЄС до Угорщини склали 51 млрд. євро, до Чехії – 8 млрд. євро, до Словаччини – майже 6,5 млрд. євро.

 

«А всього нові країни-члени ЄС з 2004 по 2010 роки отримали допомоги на 243 млрд. євро. Така суттєва різниця пов'язана у тому числі із тим, що Україні пропонується не повноцінне членство в ЄС, а лише Асоціація – той статус, що вже давно мають Туніс, Марокко, Алжир, Єгипет», – розповів Міністр.

 

Економічна ситуація ускладнюється ще й тим, що через контракти 2009 року Україна щорічно переплачує за газ 6 млрд. доларів. Тільки за 10 місяців поточного року ми могли б заощадити 2 млрд. доларів.

 

«Якщо навести у якості прикладу транспортну галузь, то цих коштів (20 млрд. доларів – за весь період з 2009 року) було б достатньо, щоб привести до ладу всі українські дороги, оновити локомотивний, вантажний і пасажирський парк наших залізниць, провести масштабні роботи з розвитку інфраструктури наших портів і підвищенню їх конкурентоспроможності. Наприклад, ремонт і будівництво українських доріг потребують не менше 40 млрд. грн.», – зазначив Володимир Козак.

 

У залізничній галузі станом на 1 січня 2013 року експлуатаційний парк пасажирських вагонів основних перевезень становив 4574 од., з них 3706 вагонів – експлуатованих понад встановлений нормативний термін (більше 28 років). Сьогодні необхідний ремонт вагонів на суму понад 1 млрд. грн., а при закупівлі нових вагонів (термін експлуатації 30 років) необхідно виділення коштів у розмірі більше 5 млрд. грн. А зношеність основних фондів у морських портах України становить 60-90%, і на їхню модернізацію необхідно не менше 25 млрд. грн.

 

«Саме тому необхідно пам’ятати, що нормалізація, збереження і розширення торговельно-економічного співробітництва з Росією дозволить не тільки перейти до прийнятних для української економіки цін на енергоносії, але й збільшить виробництво товарів для експорту до РФ на 13 млрд. доларів у найближчі 5 років. Завдяки спільним проектам буде забезпечено стабільною роботою вітчизняне машино- і авіабудування, ракетно-космічна галузь, ОПК, енергомашинобудування і атомна енергетика, суднобудування, буде завантажена наша транспортна система. А це – добробут сотень тисяч працівників нашої та інших галузей економіки, їхніх рідних та близьких», – підкреслив Міністр.

 

«Доленосне рішення для нашої країни ми повинні вирішувати за столом переговорів. Україну мають поважати і самі її громадяни, і за кордоном. Ми повинні мати в особі ЄС, в особі Росії партнерів, щоб бути повноправними членами економічних союзів, мати повноцінний голос у будь-яких міжнародних об’єднаннях. Тому Уряд робить паузу у підписанні Угоди про асоціацію, але продовжує переговорний процес щодо євроінтеграції, обраної українським народом», - наголосив Володимир Козак.

Детальніше...