МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 6
Під обробкою: 17

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Порт

Одеський порт першим на українському ринку перевалював трансшипмент

На XIII Міжнародному Чорноморському контейнерному саміті, який відбувся в середині вересня ц.р., однією з обговорюваних тем був трансшипмент на Чорному морі. Мабуть, нікого з учасників не здивувала інформація директора видавництва «Порти України» Костянтина Ільницького, який представив огляд ситуації з перевалкою контейнерів в Чорноморському регіоні, що обсяги трансшипменту за останні три роки різко знизилися, в тому числі і в Констанці, яка переробляла до 1 млн. TEU. Зате повідомлення про те, що практично всі обсяги трансшипменту пішли з чорноморських в турецькі порти, багатьма було сприйнято як сенсація.

 

З іншого боку, все закономірно, оскільки турецькі порти, розташовані на Середземному і Чорному морях, з точки зору напрямків європейських транспортних коридорів «Схід-Захід» і «Північ-Південь» знаходяться у вигідному положенні для залучення транзитних вантажів.

 

А порти Середземного і Егейського морів, розташовані на невеликій відстані один від одного, мають можливість залучати вантажі азіатсько-європейських судноплавних ліній. Зокрема, середземноморські порти є транзитними для доставки вантажів до країн Близького Сходу і Центральної Азії. Будуються нові порти, наприклад на Чорному морі – порт Карасу, на Мармуровому – контейнерний порт в Мерсині. Про це, до речі, розповів у своєму виступі на форумі голова правління філії Бодрум Турецької судноплавної палати Юсуф Озтюрк.

 

- Однак варто згадати, що ще дев'ять років тому, в 2011 р Одеський порт і його партнер ТОВ «Бруклін - Київ Порт» вперше в історії вітчизняних портів почали обробку транзитних контейнерів, що не залишають митної зони, тобто трансшипменту. Протягом семи років, аж до 2018 р. колектив стивідорної компанії в Хлібній гавані перевалював контейнери в режимі трансшипменту. Невеликі партії контейнерів переробляв і термінал «ГПК-Україна» (нині ДП «КТО»), - прокоментував начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

 

Більш того, в 2012 р. МІУ надало «зелену вулицю» трансшипменту, знизивши на 50 проц. тарифи на вантажно - розвантажувальні роботи і знявши льодовий збір з суден, що перевозять транзит. У тому ж році міністерство прийняло рішення розширити існуючий на базі Одеського порту хаб (транспортний вузол), включивши його в обробку внутрішнього трансшипменту - транзитних вантажів на лінії «Дніпро-Чорне море».

 

Визнання тодішнього керівництва Міністерства інфраструктури статусу Одеського порту, як хаба свідчило про те, що обсяги трансшипменту, які перевалювали підприємство і приватні термінали, були досить великі. Наприклад, в 2013 р колектив «Бруклін-Київ Порт» перевантажив 7791 TEU, в 2014 р - 9359 TEU (найбільший обсяг), в 2015 р. - 4808 TEU, в 2016 р. - 868 TEU, в 2018 р. -234 TEU.

 

З початку нинішнього року контейнерообіг в українських портах зріс на 18,4 проц. При цьому дві третини (65,3 проц.) контейнерного потоку припадає на Одеський порт. Зокрема, оператори двох контейнерних терміналів в 2018 р перевалили 598,6 тис. TEU (+15,2% до 2017 г.), а за 8 місяців нинішнього року - 416 тис. TEU, що на 8,5 проц. вище аналогічного періоду 2018 р. В той же час лідером вітчизняного контейнерного ринку є портовий оператор ДП «КТО» (40 проц. всіх контейнерів, що перевантажуються в Україні).

 

Однак портові оператори прагнуть до збільшення обсягів перевалки контейнерів і продовжують розвиток портових потужностей. Як відомо, в грудні 2018 р. представники керівництва АМПУ, ОФ ДП «АМПУ» та компанія «Бруклін-Київ» підписали в Марселі (Франція) Меморандум про співпрацю з одним із засновників ТОВ «Бруклін-Київ Порт», контейнерною лінією CMA CGM. Всесвітньо відома лінія планує вкласти 20 млн. доларів у розвиток терміналу. Йдеться про продовження причальної лінії 42-43 причалів на 260 м (на початковому етапі - 120 м) в бік причалів 13-14-з і створення 6,5 га складської території. Це дозволить колективу контейнерного терміналу в Хлібній гавані через п'ять-шість років перевалювати за рік до 600 тис. TEU. Проект був презентований і схвалений на засіданні ради Одеського порту.

 

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

 

BKP 2