МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 8
Під обробкою: 15

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Еко-Порт

«ЭКО-ПОРТ» – общественная организация, созданная, в марте 2009 года, по инициативе работников Одесского порта и стала первым общественным экологическим объединением в морской отрасли Украины.

 

В настоящее время в состав ОО «ЭКО-ПОРТ» входят представители 12 субъектов хозяйствования, находящихся на территории Одесского порта в его географическом понятии, а именно:

- ОФ ГП «АМПУ»;

- ГП «Одесский порт»;

- ООО «Олимпекс Купе Инт.»;

- ООО «УНСК»;

- ООО «Металзюкрайн Корп. ЛТД»;

- ООО «Новолог»;

- ООО «Новотех-Терминал»;

- ДП «ГПК Украина»;

- ЧП «ПОРТО-САН»;

- ООО «Бруклин-Киев»;

- ПрАТ «Укрэлеваторпром»;

- ООО «ПортПромСервис».

 

Главной целью ОО «ЭКО-ПОРТ» является: удовлетворение и защита законных экологических, социальных, экономических, творческих, возрастных, национально-культурных, спортивных и других общих интересов граждан, осуществляющих свою деятельность на территории и акватории Одесского порта.

 

Основными задачами ОО «ЭКО-ПОРТ» являются:

Содействие защите интересов Одесского порта;

Содействие отстаиванию законных интересов членов Организации средствами, предусмотренными действующим законодательством Украины;

Содействие обеспечению здорового образа жизни;

Содействие решению экологических проблем и улучшению экологической обстановки;

Привлечение к своим мероприятиям членов Организации и как можно больший круг граждан Украины;

Разработка мероприятий и принятия участия в программах по вопросам экологической политики;

Содействие организации физкультурно-спортивных мероприятий с привлечением членов Организации;

Развитие деловых и культурных связей с другими объединениями граждан, действующими на Украине и за ее пределами;

Принятие участия в акциях солидарности, протеста, информационных и рекламных акциях;

Осуществление информационной деятельности, с целью популяризации целей и задач Организации, сотрудничество с представителями средств массовой информации, распространение информации о своей деятельности, пропаганда своей идеи и цели;

Содействие организации проведения экологического туризма;

Принятие участия и проведения экологической экспертизы;

Рассмотрение обращений и предложений от граждан, работников Одесского порта;

Организация и принятия участия в конференциях, семинарах экологического направления;

Предоставление предложений, способствующих уменьшению воздействия на окружающую среду и решению природоохранных вопросов;

Принятие участия в общественных обсуждениях проектов строительства, разработки нормативных документов природоохранного направления и т.п., а также представление соответствующих замечаний и предложений по их сути.

 

Всем желающим вступить в ряды общественной организации «ЭКО-ПОРТ», необходимо заполнить соответствующую заявку и предоставить ее контактным лицам.

 

Заявление

Устав

 

По всем вопросам и предложениям обращаться к следующим контактным лицам  ОО «ЭКО-ПОРТ»:

Председатель – Джеджора Владислав Сергеевич,

административное здание №4, каб. №9;

тел. 0938119270, (048) 729-37-71;

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;

 

Заместитель председателя – Боровский Игорь Степанович,

административное здание №4, каб.№8,

тел. (048) 729-46-77;

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;

 

Заместитель председателя – Кискин Владимир Юрьевич,

ул. Ланжероновская,1каб. №340;

тел. (048) 775-94-98;

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;

 

Секретарь – Захарова Светлана Викторовна,

административное здание №4, каб. №7;

тел. (048) 729-37-76;

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Ветеранська організація

У липні 1956 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон «Про державні пенсії» - перший в історії радянської держави документ, що встановлює пенсійний вік для всіх працюючих.

 

Під встановлений законом віковий рубіж в більшості своїй підпадало військове покоління - люди, які перемогли фашизм і підняли країну з руїн.

 

Серед тих портовиків, хто йшов на заслужений відпочинок, було чимало ветеранів-виробничників, чий досвід міг стати неоціненним для молоді. Кадрові робітники не могли, та й не хотіли рвати зв'язок з рідним підприємством, якому віддали більшу частину життя. Виникла потреба у своїй організації.

 

0062

 

І така була створена 7 травня 1957 року на загальних зборах (були присутні 103 ветерани). Нову організацію назвали Радою старійшин. Першим головою Ради було обрано кадрового працівника управління порту Мойсея Юхимовича Палатнікова. Його заступниками стали бригадир вантажників В.Автомонов і диспетчер другого району І.Бармак.

 

На перших зборах Ради старійшин були проголошені основні завдання організації: захист інтересів ветеранів праці, наставництво молоді, допомога підприємству у вирішенні виробничих завдань та ін..

 

Свій досвід ветерани передавали різними шляхами: безпосередньо на робочих місцях, під час зустрічей і бесід виховували любов до порту, виконуючи обов'язки позаштатних інспекторів з техніки безпеки, якості складування вантажів, надаючи допомогу в боротьбі з травматизмом, тощо.

 

Час від часу досвід ветеранів-портовиків бував затребуваний керівництвом підприємства для вирішення конкретних виробничих завдань. Голова Ради старійшин М.Палатніков згадував на сторінках «Одеського портовика» (1958 р.) випадок з обробкою пароплавів "Микола Пирогов" та "Інчстаф", які прибули в Одесу з каучуком. «Обробка цього вантажу - справа трудомістка і складна. Передбачаючи значні труднощі в обробці суден, керівництво порту звернулося до Ради старійшин із проханням підказати - як краще організувати роботу. Ветерани охоче відгукнулися. В.Автономов, І.Бармак, О.Маркар'ян, П.Чавдаров, Г.Шатуновський внесли ряд пропозицій, спрямованих на полегшення праці вантажників і прискорення обробки каучуку».

 

У 1959 р. головою Ради ветеранів був обраний кадровий працівник порту, колишній диспетчер 2-го району Ізраїль Бармак. За ті 26 років, які він очолював Раду, роль ветеранської організації в житті порту значно зросла.

 

У ці роки ветеранська організація починає займатися конкретною роботою: створює спеціалізовані робочі групи з метою передачі досвіду молодим портовикам, сприяє порту у виконанні виробничих завдань, а також вирішує соціально-побутові питання всередині ветеранської організації.

 

Рейди «Комсомольського прожектора», народного контролю не обходилися без участі ветеранів. Частіше за інших до складу рейдових бригад входили шановні люди, які свого часу прославили себе не тільки в порту, а й за його межами: А.Маркар'ян, І.Кричевський, І.Бармак, Л.Кігель, В.Автомонов та ін.

 

У 1968 р. з ініціативи активістів ветеранського руху В.Автомонова, М.Палатнікова, І.Бармака, М.Глеб-Кошанського, був створений музей Одеського порту, який з перших днів свого відкриття почав відігравати важливу роль у популяризації історії та традицій порту, вихованні гордості за своє підприємство у молодих портовиків. За пропозицією ветеранів, новобранці підприємства в обов'язковому порядку відвідували музей і знайомилися з його експонатами. Заключні заняття на курсах робочих спеціальностей навчального комбінату ОМТП також проводилися у музеї.

 

Музею Одеського порту, який прийшов до занепаду в кінці 80-х рр., судилося народитися вдруге. Вже у пострадянський період експозиція була відновлена і багаторазово доповнена Миколою Гліб-Кошанським - головою Ради ветеранів війни ОМТП (створена у 1965 р.). Полковник запасу М.Глеб-Кошанський - учасник оборони Одеси, Сталінградської битви і взяття Берліну, кавалер багатьох бойових орденів і медалей. Велику допомогу і підтримку у важливій справі відновлення музею Миколі Григоровичу надав начальник порту М. Павлюк. За 10 років дослідницької роботи директору музею вдалося зібрати безцінні експонати, що розповідають про період зародження порту, знайти і привезти з Санкт-Петербурга рукопис першобудівників порту Ф. Де Волана. До 200-річчя порту М.Глеб-Кошанський написав книгу «Порт і Одеса. 200 років», перевидану з доповненнями у 2007 р.

 

За ініціативою активістів Ради ветеранів війни Одеського порту М.Глеб-Кошанського, його заступників М. Воронцова та В.Голдаковського, за підтримки і допомоги парткому порту на території підприємства було встановлено пам'ятник портовикам, загиблим у Великій Вітчизняній війні.

 

Пам'ятник, який символізує єдність армії, флоту і народу, був відкритий у 1970 р. І з цього часу став священним місцем для портовиків. 10 квітня, в День визволення міста, і 9 травня, в День Перемоги, біля нього збираються ветерани і представники молодого покоління, щоб разом вшанувати пам'ять всіх, хто віддав своє життя у боротьбі з фашизмом.

 

Після уходу І. Бармака головами ради ветеранів ставали заслужені кадрові портовики. Більше 10 років очолював організацію фронтовик колишній начальник АГЗ В.Голдаковський.

 

Буквально з перших днів здобуття Україною незалежності адміністрація і профком порту стали приділяти особливу увагу соціальному захисту непрацюючих ветеранів. Були виділені кошти для доплати до пенсій, почали практикувати видачу продовольчих наборів, забезпечення дефіцитними промисловими товарами, путівками в санаторії та будинки відпочинку.

 

У 1991 році відбулося об'єднання двох Рад - ветеранів війни і ветеранів праці, в єдину організацію - Раду ветеранів Одеського порту. Через 6 років, у 1997 році, був розроблений, затверджений на загальних зборах ветеранів та зареєстрований в Одеській міськраді перший Статут ради ветеранів Одеського порту.

 

З цього ж року почала діяти програма «Турбота», яка передбачала надання матеріальної допомоги малозабезпеченим, обслуговування тяжкохворих вдома, безкоштовне забезпечення ліками, щоквартальне обстеження ветеранів, виділення за пільговою ціною продуктів першої необхідності, виділення путівок на оздоровлення, безкоштовні обіди в їдальні порту для малозабезпечених пенсіонерів та ін..

 

У 2007 р. відзначив 40-річний ювілей хор ветеранів Одеського порту. Біля джерел його створення стояли ветерани-любителі хорового співу, яких підтримав тодішній начальник порту О. Томас. Першими ентузіастами хору були П. Хаєнки, З. Юровська, В. Автомонов, І. Кириченко та ін. Керівником хору став В. Бортко.

 

Перший виступ хору ветеранів відбувся в портовому клубі у жовтні 1967 року під час святкування 50-ої річниці Жовтневої революції. А потім ветерани стали частими гостями на причалах порту, в червоних куточках вантажних районів, у лікувальних установах міста.

 

Останні 10 років колективом керує Надія Войтова. Виступи солістів Людмили Мамонової, Галини Константинової, Л. Гончаренко, П. Тимощука, Н. Будігая цінують і люблять на багатьох концертних майданчиках міста.

 

Потужним моральним стимулом як для пенсіонерів, так і для працюючих стало заснування (відновлення) в 1992 р. почесного звання «Ветеран Одеського порту». Звання присвоюється наказом начальника порту за багаторічну сумлінну працю за умови наявності безперервного стажу в порту для чоловіків - 30 років, для жінок - 25 років.

 

Удостоєним почесного звання вручається нагрудний знак та посвідчення, володар якого користується рядом встановлених пільг.

 

Непересічною подією в житті ветеранів порту стало відкриття в 2002 р. пам'ятника трудязі-Докеру. Ідея такого пам'ятника належить начальнику порту Миколі Павлюку. Він був відкритий у професійне свято портовиків - День працівників морського і річкового транспорту.

 

Прообразом монумента послужили докери післявоєнного покоління, які відроджували і будували порт, вкладали свою працю, сили і знання, щоб сьогодні наше підприємство з гордістю називалося лідером галузі. Один з тих, чий образ втілився в бронзі, - Дмитро Новицький, який пропрацював у порту понад півстоліття. Учасник війни, полковий розвідник пройшов з боями через Україну, Польщу, зустрічався в квітні 1945 року на Ельбі з розвідниками союзницької американської армії. Після війни Д. Новицький працював на другому районі вантажником, потім багато років керував бригадою, дав путівку в життя багатьом молодим вантажникам.

 

Окреме місце в роботі ветеранської організації ОМТП займає товариство інвалідів Одеського порту. Організація була створена в липні 2001 року за ініціативи начальника порту М.П. Павлюка під патронатом профкому порту для забезпечення соціального захисту портовиків, які отримали травму або професійне захворювання на виробництві, а також членів сімей загиблих або померлих від трудового каліцтва.

 

Сьогодні члени товариства користуються пільгами згідно з колдоговором порту, приймають участь у всіх організаційних і культурно-масових заходах, що проводяться за планом Ради ветеранів.

 

У 2002 р. Товариство інвалідів очолив Віталій Котенко, колишній докер, людина, яка власним життям подала приклад мужності і стійкості, незвичайної волі в боротьбі за повернення до нормального життя після важкої травми.

 

З 2003 року Раду ветеранів порту очолює фронтовик, полковник запасу Микола Дебелий, який до цього протягом майже 10 років був заступником голови. Це був нелегкий період у житті порту і ради ветеранів, як його складової частини. Він ознаменований політичними потрясіннями, нестабільністю, нав'язаною порту тодішнім керівництвом Мінтрансзв'язку. Коли в січні 2007 р. ситуація дійшла до «точки кипіння» наказом Міністра був звільнений начальник порту М. Павлюк, разом з усіма портовиками ветерани виходили на мітинги протесту. І портовики перемогли. Свій внесок у цю перемогу внесли і ветерани.

Оздоровчий комплекс

Для вирішення соціальної задачі з оздоровлення і культурного обслуговування всіх категорій: працівників ДП «ОМТП», ОФ АМПУ, стивідорних компаній, суміжних підприємств і членів їх сімей порт має у своєму розпорядженні спортивну базу.

 

0061

 

Спорткомплекс знаходиться у районі 28 причалу, куди входять:

- тенісні корти зі всією інфраструктурою;

- ігровий зал 24х12 м для гри у міні футбол, волейбол, баскетбол, бадмінтон, єдиноборств та ін., з басейном і сауною;

- 2-а тренажерних зали;

- зал фітнесу;

- настільний теніс;

- більярдна;

- оздоровчий комплекс.

 

До послуг оздоровчого комплексу входять російська лазня, фінська сауна, джакузі (гідромасаж), басейн, більярд (російські піраміди), кабельне телебачення, літній дворик з каміном (шашлик, гриль і т.д.), барна стійка.

 

Спорткомплекс працює щодня з 8.00 до 22.00. Субота, неділя з 9.00 до 17.00.

За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном: 729-49-88.

Медико-санітарна частина

На медико-санітарну частину Одеського морського торговельного порту покладені завдання:

• проведення професійного відбору підчас прийому на роботу в порт, стівідорні компанії і непортові установи, з якими порт уклав договірні відносини на медичне обслуговування працівників;

• участь в заходах, що проводяться адміністрацією і профспілками, направлені на оздоровлення праці, попередження захворювань, зниження рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, виробничого травматизму, професійних захворювань та інвалідності;

• надання кваліфікованої лікувально - профілактичної допомоги в амбулаторних умовах, працівникам, ветеранам порту, обслуговуваних підприємств, а також іноземним морякам, що звернулися по медичну допомогу під час знаходження іноземних суден в Одеському морському торговому порту, у супроводі агентів морських агентств;

• спільно з Чорноморською СЕС розробка заходів за підсумками періодичних медичних оглядів і контроль за виконанням лікувально - оздоровчих заходів;

• диспансерне спостереження за певними контингентами, об'єднаних загальними фізіологічними ознаками або умовами праці, а також за хворими (відповідно до встановленого Міністерством охорони здоров'я переліком);

• експертиза тимчасової непрацездатності працюючих, видача і продовження листків непрацездатності;

• аналіз причин захворюваності з тимчасовою втратою непрацездатності, травматизму, професійних захворювань, інвалідності і участь в розробці заходів щодо їх профілактики і зниження;

• впровадження в практику роботи МСЧ порту сучасних високоефективних методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації захворювань.

 

Медико-санітарна частина Одеського порту здійснює амбулаторний медичний прийом по наступних лікарських спеціальностях: терапія, неврологія, рефлексотерапія, інфекційні хвороби, хірургія, травматологія, офтальмологія, отоларингологія, гінекологія, урологія, наркологія, фізіотерапія, дерматологія, стоматологія (терапія, хірургія, ортопедія, ортодонтія).

 

Для діагностики захворювань в МСЧ є:

• кабінет функціональної діагностики (ЕКГ, велоергометрія, добовий моніторинг ЕКГ і АД, функція зовнішнього дихання);

• кабінет УЗІ (щитовидна залоза, печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, нирки, надниркові, сечовий міхур, матка і її придатки, передміхурова залоза, молочна залоза, лімфатичні вузли, м'які тканини);

• кабінет допплерографії магістральних судин голови, шиї і кінцівок;

• кабінет ендоскопії (гастроскопія, доуденоскопія, колоноскопія);

• кабінет, рентгенодіагностики;

• лабораторія (загальноклінічні, біохімічні, серологічні, імунологічні дослідження крові, дослідження сечі, дослідження калу на гельмінти і прості).

 

У комплексному лікуванні широко використовується лікувальний масаж і фізіотерапія (УВЧ, дарсонваль, діадинамотерапія, магнітотерапія, лазеролікування, электрофорез, ультрафіолетове опромінювання, теплові процедури, вакуум - электрофорез, електростимуляція, світлолікування, інгаляції).

 

У медико-санітарній частині працює 21 лікарь вищої кваліфікаційної категорії, 4 лікарі першої кваліфікаційної категорії, 1 лікарь другої кваліфікаційної категории, 3 лікаря без категорії. Із загальної кількості лікарів 2 лікарі - кандидати медичних наук, 1 - заслужений лікар України. На медичному обслуговуванні в МСЧ порту знаходиться близько 9, 2 тис. пацієнтів.

 

У порту виконуються Національні і галузеві програми в боротьбі з найбільш поширеними і соціально значущими захворюваннями: "Туберкульоз", "Цукровий діабет", "Профілактики онкологічних захворювань", "Молочна залоза", "Артеріальна гіпертензія", "Імунопрофілактика", "Планування сім'ї", "Здоровий спосіб життя", "Люди літнього віку", "Профілактики венеричних захворювань", "АНТИ-СНІД" та інші.

 

Медико-санітарна частина порту надає платні медичні послуги: медичний відбір водолазів, моряків, що працюють під прапором, прийом і амбулаторне лікування, зокрема в денному стаціонарі членів сімей працівників порту і стивідорних компаній, надання стоматологічної допомоги і протезування зубів.

 

У стоматологічному кабінеті працює 4 лікарі-стоматологи, з них 3 лікарі мають вищу кваліфікаційну категорію. В кабінеті можливе протезування зубів, у тому числі металокерамікою, терапевтична і хірургічна допомога. Компанії, що працюють в порту, можуть укласти договір на надання медичних послуг в МСЧ з портом.

 

Оплата медичних послуг для членів сімей по квитанції, відповідно до затверджених прейскурантом цін на медичні послуги через філіал Marfin банку.

Музей імені Ф.П. Де-Волана

Учрежден 10 апреля 1990 г. приказом начальника порта Н.П. Павлюка. Является единственным музеем в Украине, отображающим уникальную историю ведущего порта страны, который как ни один из ее портов имеет богатые исторические корни.

 

museum01

 

Экспозиция музея состоит из 5 залов общей площадью 625 кв. м., в которых развернуты в ретроспективе следующие исторические тематики:

1 зал – «Рождение Одессы и Одесского порта», «Строительство порта», «Торговля», «Порт в революциях и войнах», «Одесский порт в годы Великой Отечественной Войны», «Руководители порта», «Порт 90-х годов ХХ века»;

2 зал - «Жизнь и деятельность Ф.П. Де-Волана»;

3 зал – «Предыстория Одесского порта и Одессы от древних греков до взятия Хаджибея в 1789», «Развитие порта в старинных гравюрах и картах (конец ХIХ – начало ХХ вв.);

4 зал – «Развитие порта за годы независимости»; 5 зал – «Техника и технология в порту».

3 – 5 залы созданы с использованием новых технологий. В них находятся экспонаты: старинная гравюра порта (13 х 1,2)м; макет порта (4х )м и лайтбокс – панорама современного порта (4х2).

 

museum02

 

Музей имени Ф.П. Де-Волана издал 6 книг: «Порт и Одесса, 200 лет»; «Де-Волант Женераль Франсуа, очерк моей службы в России, 1787 – 1811»; «Одесский порт, год 1941-й», «Одесский порт, годы 1941 – 1944-й, оккупация», «От Вислы до Одера», «Наследие Ф.П. Де-Волана». Последняя в 2003 завоевала на 8-й международной книжной выставке-ярмарке «Зеленая волна» под эгидой Одесской облгосадминистрации и горисполкома два диплома, как лучшая книга по истории края и за лучшее оформление.

 

В музее представлены: скульптуры А.В. Суворова; кошевого атамана З.А. Чепиги и судьи А.А. Головатого Черноморского казачьего войска (скульптор П. Кравченко); макет казачьей кайки; намогильный казацкий крест.

 

Музей награжден тремя «Почесними вiдзнаками» главы Облгосадминистрации, орденом Оксфордской Бизнес-Ассамблеи за высокую службу человечеству и внесен в международный регистр известных музеев современного мира, а также дипломом министра экономики Украины как участнику проекта «Транспортный комплекс Украины» за весомый вклад в развитие экономики. Музей имени Ф.П. Де-Волана ведет научную, фондовую и экскурсионную работы.

 

museum03

 

museum04

 

museum05

 

museum06

Молодіжна організація

ОО «Молодежная организация Одесского порта» (далее - ОО «МООП») была создана в 2007 году при содействии профсоюзного комитета работников морского транспорта Одесского порта и является добровольным объединением интересов молодежи порта для развития социальных, профессиональных, творческих, спортивных и оздоровительных интересов.

 

Некоторые из мероприятий, проведенных ОО «МООП»:

 - Обмен опытом и повышение квалификации методом ротации между морскими портами и командировок молодых специалистов в европейские порты (Антверпен, Клайпеда, Зеебрюге и др ..);

- Организация обучающих семинаров и тренингов личностного роста  для молодых активистов порта;

- Создание на базе порта Кадрового резерва молодых специалистов для дальнейшего обучения и подготовки их к переходу на руководящие должности а так же поощрения различного характера;

- Строительство и открытие детской площадки на ул. Сахарова, 28 Суворовского района г. Одесса.

- Принятие участия в реконструкции памятника погибшим портовикам в ВОВ на территории Одесского порта;

- Установка информационного стенда Одесского порта об основателях, начальниках, передовиках разных лет, работников года на Таможенной пл. 1 г. Одесса (Центральная проходная Одесского порта)

- Благоустройство Суворовской аллеи парка им. Т. Шевченко: установка скамеек и урн, проведения субботников на постоянной основе;

- Постоянная благотворительная помощь БФ «Парус Надежды» для онкобольных детей: размещение 15 благотворительных ящиков на территории морского порта Одесса;

- Постоянная благотворительная помощь подшефным детским учреждениям и общественным организациям м. Одесса, а именно: Специальная образовательная школа для слабовидящих детей №87, Одесская школа-интернат №5, Дом ребенка №1, Дом ребенка № 3, Детский клинический санаторий «Хаджибей», Детский санаторий «Люстдорф», Спец-школа интернат с. Фонтанка, санаторий в с. Сергеевка, Одесская областная организация детей инвалидов, ОО «Дорога Одесса-мама» и др ..;

- Предоставление финансовой помощи на лечение более 50 больных детей;

- Организация и обеспечение курса лечения 5 детей из интерната г. Нежин Черниговской обл. в КС «Хаджибей» ежегодно;

- Помощь для ветеранов Одесского порта и всем, кто нуждается в помощи на постоянной основе;

- Организация поздравления к 9 Мая ветеранов Одесского порта и Международному женскому дню - 8 Марта женщин ветеранов Одесского порта;

- Организация посещения цирка, зоопарка, дельфинария, экскурсий по Одесскому порту для детей из интернатов и общеобразовательных школ;

- Организация и принятие участия в торжественных мероприятиях, приуроченных Дню Победы, Дню освобождения Одесса немецко-фашистских захватчиков, Дня флота Украины, Дня создания Одесского порта и города и др.;

- Организация детских праздников для детей портовиков, приуроченных ко Дню защиты детей и др .;

- Постоянное участие и организация спортивных мероприятиях и соревнованиях для молодежи, а также организация бесплатных тренировок по боксу для детей-портовиков;

- Организовывались коллективные посещения театров, общение с творческим коллективом ТЮЗа актеров которого можно сегодня смело назвать друзьями нашей организации.

- Организация курсов английского языка для молодежи Одесского порта;

- Проведение субботников на территории Одесского порта и г. Одесса;

- Принятие участия в международных конференциях, семинарах, направленных на развитие профессиональных качеств молодежи предприятия;

- Организация экскурсий по Одесскому порту и проведение совместных конференций для профильных вузов морской отрасли г. Одесса;

-  Проведение совместных мероприятий с общественными организациями г. Одесса и Одесской области;

- Организация поездок для отдыха.

 

МООП является обособленным подразделением ОО «Молодежная организация морских портов Украины», которая в 04.09.2015 года включена в Координационный совет морских портов Украины.

 

Все вышеизложенное было осуществлено благодаря активности, энтузиазму и патриотизму молодежи порта, а также при постоянной поддержке администрации и профкома порта.

 

Молодежная организация Одесского порта планирует в дальнейшем расширять и активизировать свою деятельность и очень надеется на Ваше участие в наших программах.

 

Всех желающих пополнить ряды членов МООП и активизировать молодежное движение нашего предприятия и города, просим направлять на электронный адрес Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  свои заявления.

 

За дополнительной информацией просьба обращаться по телефону (067) 771-24-92 Евгения Прокопец.

 

Форма Заявления

 

Устав ОО "МООП"

 

С нетерпением ждем предложений!

 

001

 

 

002

 

003

 

004

 

005

 

006

 

007

 

008

 

009

 

010

 

011

 

012

 

013

 

014

 

015

 

016

 

017

 

018

 

019

 

020 

Профспілковий комітет

1. У радянську епоху.

 

Аж до початку 1980-х рр. профспілкова організація в Одеському порту офіційно називалася порткомфлот (портовий комітет флоту) і входила до структури найпотужнішого профспілкового об'єднання Півдня України - Баскомфлоту Чорноморського пароплавства.

 

Свою основну функцію - захист інтересів працюючих - ПКФ ОМТП здійснював за допомогою апарату звільнених працівників - голів місцевкомів, а також постійно діючих комісій за напрямками діяльності: житловій, з трудових конфліктів, організації соцзмагання, профілактики правопорушень, культурно-масової роботи та ін.

 

З 1966 по 1976 рр.. виборну посаду голови порткомфлоту ОМТП обіймав Василь Фомін. З бідної селянської родини, В. Фомін у 13-річному віці розпочав трудову діяльність матросом на вітрильному судні Волго-Каспійського держрибтресту і пройшов шлях до капітана суден одеського портофлоту. Досвідчений організатор, людина високих моральних і ділових якостей, Василь Єрофійович користувався великим авторитетом на підприємстві. За його ініціативою в порту були відкриті санаторій-профілакторій, база відпочинку, упорядковано і розширено піонерський табір. У 1986-87 рр.. Василь Єрофійович на посаді начальника відділу кадрів порту брав активну участь у переведенні ОМТП на нову систему організації управління та нарахування заробітної плати, на місці керував будівництвом кількох житлових будинків у Київській області для працівників Чорнобильської АЕС. За багаторічну сумлінну працю, вагомі особисті заслуги у розвитку морського транспорту В. Фомін був удостоєний нагород ВЦРПС і ММФ СРСР, став персональним пенсіонером УРСР.



З початком економічних і політичних реформ в СРСР, які увійшли в історію як «горбачовська перебудова», роль профспілок у житті трудових колективів значно зросла.

 

З 1983 по 1989 рр.. профспілкову організацію ОМТП очолював Василь Щуров. За його активної участі в порту були реалізовані значимі для колективу починання. Варто згадати організацію нічного харчування для докерів, заходи щодо поліпшення умов праці і побуту портовиків, вдосконаленню системи оплати праці.

 

Значною віхою в історії колективу стало будівництво в 1980 рр. 167-квартирного будинку для працівників ОМТП господарським способом. Великих зусиль коштувало домогтися дозволу в Києві на будівництво т.зв. «горківським методом» (з трудовою участю майбутніх мешканців), внести відповідні зміни у Колдоговір, вибити ліміти будматеріалів, і, нарешті, грамотно організувати саме будівництво. Левова частка заслуги в тому, що проект було успішно реалізовано, належала начальнику Одеського порту Миколі Павлюку, голові профкому Василю Щурову та голові товариства забудовників Леоніду Сичову.

 

Важливе місце у діяльності робочих профспілок в останні десятиліття радянської епохи займала культурно-масова робота.

 

Портклуб ОМТП у 1960-80 рр.. став осередком творчої самореалізації робітничої молоді в регіональному масштабі. На його підмостках перші кроки до професійної сцени зробили письменник-сатирик М. Жванецький, пародист І. Ільченко, співак Валерій Ободзинський, танцюристи Сергій та Анна Марич та ін.

 

Широку популярність у місті і області здобули виступи агітбригади порту (худ. кер. Ян Гельман) та ансамблю сучасного танцю, сформованого з колишніх спортсменок-гімнасток (худ. кер. Світлана Андрухович). Вищим пілотажем у молодіжному середовищі Одеси вважалося потрапити ввечері вихідного дня на першу в СРСР постійно діючу дискотеку, яка також відбувалась у двоповерховому будинку на узвозі Ласточкіна. Візитною карткою портклубу були святкові концерти і тематичні вечори-капусники, приурочені до знаменних дат чи подій у житті колективу порту.

 

Все вищезазначене стало можливим завдяки організаторському таланту і невтомності директора портклуба Валерія Павловича Шаронова.

 

В описувану епоху спортивно-масова робота на підприємствах грала роль важливого інструменту підвищення продуктивності праці та зміцнення трудової дисципліни. Про це свідчить хоча б той факт, що практично половина штатних працівників порткомфлоту ОМТП в 1970-80-х рр.. працювали на посадах інструкторів фізкультури.

 

Найбільш яскравим представником плеяди спортивних організаторів ОМТП є майстер спорту СРСР Георгій Кунда. Не переймаючись особистими рекордами, Г. Кунда багато років присвятив розвитку масовості фізичної культури на водному транспорті - брав участь в організації Спартакіад і чемпіонатів ЦС ДСО "Водник", очолював спортивний клуб "Портовик", розвивав спортивну базу Одеського порту. До речі, Г. Кунда - єдиний в Україні інструктор фізкультури, нагороджений державним орденом "Знак Пошани" за впровадження професійно-прикладної фізичної культури у програму підготовки докерів-механізаторів.

 

Стараннями Георгія Сергійовича на базі спортивних споруд порту працювали десятки спортивних секцій (дорослі і дитячі), протягом кількох років практикувалися масові виїзди портовиків у зимові місяці на гірничо-лижні траси Карпат, у Криму було відкрито базовий табір любителів дайвінгу, який функціонує до цієї пори. Г. Кунда зміг у нові часи зберегти закладені у 1950-60-і рр.. традиції масових спортивних свят до Дня працівників морського флоту.

 

2. Профком ОМТП у 1990 - 2000-х рр.

 

Після розвалу СРСР, коли економіки практично всіх пострадянських держав переживали глибоку кризу, адміністрація ОМТП на чолі з М. Павлюком зуміла швидко, практично за півтора року, перевести господарську діяльність підприємства на ринкові принципи організації. Таким чином, від колективу була відведена загроза скорочення робочих місць, зарплат і соціальних програм.

 

Перше підприємство спільної діяльності (ПСД) в Одеському порту з'явилося у 1993 р. Цьому передувала воістину величезна робота адміністрації та профспілки з правового забезпечення захисту інтересів портовиків при переході у приватні стивідорні структури, безпрецедентна кампанія з роз'яснення пересічним працівникам причалів життєвої необхідності впровадження нової моделі роботи порту.

 

Профспілкові діячі йшли на причали, в тальманські і в побутові приміщення, де пояснювали докерам, що при переході у приватні компанії вони не відриваються від пуповини підприємства - нікого з них не буде звільнено, а в новому колдоговорі будуть прописані всі базові соціальні гарантії: зарплата не нижче ніж в порту, збереження безперервного стажу роботи і т.д. Форма типового Колдоговору для ПСД була розроблена юристами та профкомом порту.

 

Дискусії на тему переходити чи не переходити у ПСД були бурхливими. І треба віддати належне тодішньому голові профспілкового комітету порту Юрію Погорєлову (очолював профспілку ОМТП з 1989 по 2005 р.), заступнику голови С. Селантьєву, які самі прагнули досконально розібратися у правових аспектах взаємовідносин трудових колективів і бізнесменів-роботодавців і пояснити це іншим.

 

Розробкою та погодженням нормативних документів, які гарантували права трудових колективів у нових умовах, займалися профгрупорги, керівники виробничих ділянок, бригадири лінійних бригад. Активність в цій роботі проявили І. Матюхін, О. Якубовська (ВПК-6), М. Половнюк (ВПК-1), П.Лаптєв, М.Храпко, В. Топор (ВПК-2), В. Барщевський (ВПК- 4), Г. Аленіков, І.Соковнін (ВПК-3), М.Тимунь (ВПК-8), В. Мощенко, А. Гуцол (ВПК-5) та ін.

 

Свого роду іспит на здатність захищати права людини труда в умовах капіталізму профспілка ОМТП здавала у 2006-2008 рр..

 

Тоді первинну профспілкову організацію ДП «ОМТП» очолював нинішній її голова Володимир Зайков. Саме на його долю випала школа організації мітингів та інших масових акцій протесту, налагодження взаємодії зі ЗМІ, громадськими організаціями, політичними партіями та іншими союзниками портовиків у справі збереження соціальних завоювань порту.

 

Коли у березні 2006 р. Одеська міськрада заблокувала програму інвестиційного розвитку ДП «ОМТП» («Концепція-2010»), на авансцену боротьби за реалізацію життєво-важливих для колективу проектів виходять нові люди: заст. голови профкому М. Ніколаєв (організація мітингів під стінами обласного Апеляційного суду, акції протесту в Києві), голова профкому ВСБ А. Ковальчук (виступи на всіх мітингах і на зустрічі колективу ОМТП з депутатами міськради), прес-секретар начальника порту О. Гіряєва (формування громадської думки на підтримку портовиків).

 

2006-й рік ознаменувався цілою низкою спроб рейдерських захоплень найбільших портів України. В Одеському порту в лютому 2007 р. тодішнє керівництво Мінтрансзв'язку, йдучи на поводу у деяких фінансово-промислових груп, спробувало змістити начальника порту М.Павлюка. Очолюваний профспілками колектив став на захист керівника, який до того часу вже понад двадцять років був гарантом стабільності та розвитку підприємства. У відповідальні хвилини, поруч із головою профкому порту В. Зайковим були профспілкові лідери стивідорних компаній М.Половнюк, В.Топор, І.Соковнін, В.Мощенко та ін. «Семиденна війна» одеських портовиків проти чиновницького свавілля увінчалася успіхом. Незаконний наказ Мінтрансзв'язку було скасовано. Поряд з керівництвом профкому порту проявили громадянську мужність рядові члени профспілки.

 

У 2007 р. з приєднанням до порту судноремонтного заводу «Україна» у якості підрозділа до профкому ОМТП увійшли члени профспілки колишнього заводу. Профком узяв на себе і турботу про ветеранів-судноремонтників.

 

Зміцнюючи єдність колективу як найбільш дієвого інструменту протистояння спробам розвалу підприємства, профспілка ОМТП ініціювала створення ряду громадських об'єднань: Молодіжна організація Одеського порту (МООП), Союз воїнів-інтернаціоналістів «Бойове братство», організація «Жінки за майбутнє підприємства», тощо.

 

Коли у 2008 р. до проекту Генерального плану розвитку Одеси було включено пункт про винесення вантажних причалів за межу міської забудови, єдиним фронтом проти згубної для Одеси ідеї виступили адміністрація ДП «ОМТП», профспілки і молодь підприємства. До осені того ж року плани, проти яких виступали портовики, були зняті з порядку денного.

 

Також у 2008 р. і у 2009 р. профком ДП «ОМТП» рішуче, ефективно і грамотно відстоював інтереси трудового колективу в умовах наростання світової економічної кризи, усвідомлюючи величезну відповідальність за збереження славних традицій Одеського порту.

 

3. Сучасність.

 

В ситуації економічної кризи (починаючи з осені 2008 р.) профспілковий комітет Одеського порту вирішує завдання збереження соціальних завоювань трудового колективу, забезпечення безпечних умов праці та охорони здоров'я портовиків, всілякої підтримки ветеранів та інвалідів.

 

Деяке зменшення обсягів вантажів, що переробляються на причалах, призвело до зменшення доходної частини бюджету порту і, відповідно, зменшення фінансового ресурсу для реалізації зазначених програм.

 

Тим не менш, завдяки мобілізації коштів за рахунок інших статей профспілкового бюджету, а також за допомогою адміністрації ДП «ОМТП», профкому вдається зберігати основний соціальний пакет портовиків на належному рівні. Перш за все це стосується медичних програм. Функціонує і забезпечується всім необхідним медико-санітарна частина порту, де надається терапевтична, хірургічна та інша допомога працівникам порту, стивідорних компаній і непрацюючим ветеранам. Збережена програма медичного страхування працівників ДП «ОМТП» за програмою «Швидка допомога». Базовим клінічним центром для портовиків є 411-й військовий госпіталь.

 

Зіткнувшись з проблемами виділення путівок на оздоровчо-курортне лікування Державним Фондом соціального страхування, профспілка уклала прямі договори з декількома здравницями Прикарпаття, зокрема з санаторієм «Смерічка», завдяки чому портовики отримують путівки за цінами нижче ринкових.

 

Як і раніш в практиці виплати портовикам одноразової матеріальної допомоги з фонду начальника порту за поданням профспілкового комітету у випадках, передбачених Колективним договором (головним чином на оплату дорогих медикаментів, часткову оплату операцій та на лікування). За спільним рішенням адміністрації та профкому, працівникам, чий стаж перевищує 3 роки, з прибутку порту виділяються безвідсоткові зворотні позики на поліпшення житлових умов, лікування, оплату навчання тощо.

 

Профком порту курирує культурно-масову і спортивну роботу на підприємстві. За його фінансуванням проводяться загальнопортові урочистості та масові заходи з нагод річниці Великої Перемоги, Дня флоту України, Дня заснування Одеського порту, зустрічі Нового року. Виділяються кошти на проведення спортивних змагань, спартакіад та свят. Надається благодійна допомога дитячим будинкам, інтернатам, інвалідам та іншим соціально-незахищеним категоріям громадян.

 

Виконується програма «Турбота» спрямована до соціального захисту ветеранів підприємства. Ветерани порту та СРЗ-1 отримують щомісячну матеріальну допомогу, виділяється матеріальна допомога до Дня Перемоги, до Дня літньої людини, а також, за окремими заявами, на оплату ліків і лікування в стаціонарах міста.

 

В цілому, незважаючи на кризу, яку сьогодні переживає вся країна і підприємства морської галузі зокрема, адміністрації та профкому Одеського порту вдається утримувати високий рівень соціальних гарантій портовиків і виконувати всі пункти Колективного договору, що стосуються створення безпечних умов праці, своєчасної виплати зарплатні, відпускних, лікарняних, медичного обслуговування працівників і ветеранів порту, організації оздоровлення та санаторно-курортного лікування, надання безвідсоткових зворотних позичок і так далі.

 

Найголовніша злободенна проблема - збереження соціальних завоювань працюючих в ході майбутнього реформування підприємств морської галузі та, власне, трудового законодавства. Прийняття «Закону про морські порти» та нового Трудового кодексу України, в тому вигляді який вони мають в проектах, призведе до обмеження прав найманих працівників, згортання соціальних програм на підприємствах. Профком Одеського порту, разом з профспілками інших українських портів, докладає всіх зусиль для внесення коректив у зазначені нормативні акти.